Фольклор

Українська народна казка Полтавщини про пасічника Панька і заздрісного пана Кривцюка.

Українська народна казка Поділля про трьох братів.

Українська народна казка Подніпров'я (Наддніпрянщини) про Ящірку і Крота.

    Були собі дід та баба, та такі бідні, що й годі. Ні з'їсти, ні пити — завжди голодні й холодні, працювати вже не могли, бо старі дуже були. Сиділи та сумували, та у віконце позирали, що їм людська ласка принесе.

   Жив собі заможний чоловік, у якого була велика сім'я. Дев'ятеро його синів виросли слухняними та працьовитими, наймолодша ж донька — ледачою та пустотливою.

    Жив раз давним-давно чоловік, який мав кота, гусей та курочку. Як настало літо й сонце добре припекло, гуси зібралися воду шукати. Зустріли курочку.

    Двоє котиків веселих добули собі хитро-мудро грудочку сиру. Відбігли з ним подалі й почали радитися, як його краще поділити. Та ще й поділити так, щоб не було кривди ні тому, ні тому, — щоб якраз по правді рівнесенько розділити.

Жили собі лисиця та заєць. У зайчика була хатка луб'яна, а в лисички — крижана. От прийшла весна. Лисиччина хат­ка розтанула, а зайчикова стоїть, як і стояла.

Були собі чоловік та жінка, мали вони цапа й барана. І були ті цап та баран великі приятелі — куди цап, туди й баран.

Зустрілись вовк та собака.

Було це чи не було, а зустрілися якось кіт і пес.

Якось голуб став просити дрозда, щоб той навчив його гніздо мостити. Погодився дрізд.