Фольклор

  Ішли двоє подорожніх та побачили на дорозі підкову...

Пішов раз лев на лови й зустрів мишку. Хотів її з’їсти, вже й лапою надушив...

Як ото колись баби зібрались у ліс по опеньки. Ходили-ходили, коли одна баба та й упала у ведмедячий барліг.

Одного разу їжак біг лісом, шукав собі їжі. Назустріч йому мчить лисичка.

Був собі чоловік, що в нього було дванадцять синів і одна дочка.

Гадючий хвіст сперечався з гадючою головою над тим, хто з них має ходити наперед.

Ворона підгодувала троє молодих воронят, що ще не могли самі літати, та й гадає собі: «Ану, я їх випробую, котре з них найсправедливіше».

Було двоє старих зайців і мали вони три сини; два сини було мудрих, таких учених, а третій був дурний, але не такий дурний, як боязливий.

Іде чоловік з сокирою, а пані сидить під вікном.

Був один музика. Жінка його вмерла, а він дуже журився за жінкою і пішов з того смутку в ліс. Взяв торбу, а в торбу скрипку, хліба трохи і ходив по лісі щось два дні.

Весняного дня король вивів своїх вельмож на поле, щоб бачили, як селяни сіють кукурудзу і садять картоплю. Коли панство досить находилося й хотіло відпочити, зустріли орача, котрий спинив воли й, сидячи на плузі, потягував люльку.

Був лісник. Він мав три сини. Захворів лісник і відчуває, що скоро умре.