Жив собі пасічник Панько. Шість вуликів давали йому стільки меду, що вистачало і собі, і сусідам. А сусіди в нього були всі трудівниками. Праворуч жив вівчар Ґирлиґа, овечок випасав, вовну, м'ясо на мед, рибу, сіль, хліб міняв, тим і жив. Ліворуч був у нього сусідом чумак Вусань. Мав він пару волів круторогих, їздив із ними у Крим по сіль та рибу, міняв сіль і рибу на мед, хліб, вовну та м'ясо. Так і жили вони в трудах дружбі, допомагаючи один одному й односельцям своїм.
Позаздрив їм лихий пан Кривцюк. У Панька бджіл поморозив. У Ґирлиґи овець псами зацькував. Волів Вусаня потруїв.
Стали бджоляр, вівчар і чумак бідувати. Радіє пан Кривцюк! А тим часом до Панька прибилася лелека з понівеченим крилом. Панько її обігрів, полікував. Вусань останню сушену рибину приніс. А Ґирлиґа в теплу овчину хвору загорнув.
Весною лелека до своїх подалася, але на прощання Паньку одне насіннячко гарбузове подарувала.
Посіяв Панько те насіннячко біля хати. Воно того ж дня і проросло. Виросла бадилина. На ній зацвіло три квітки, зав'язалося три гарбузи. Не минуло й тижня, як три гарбузи дозріли.
Розрізав Панько менший гарбуз. Вилетів з нього бджолиний рій. У всіх порожніх шести вуликах розселився. Розрубав Панько середній гарбуз. Вийшла з нього отара овечок. У двір до Ґирлиґи побігла. Розбив Панько найбільшого гарбуза. Звідти двоє волів вийшли. До Вусаня на дворище побрели.
Знову зажили всі три родини в достатку, допомагаючи одне одному й односельцям, дякуючи лелеці.
А пан Кривцюк про все це дізнався і від заздрощів аж посинів. Підстеріг він лелеку, підстрелив її, а тоді начебто знайшов і вилікував. Відлітаючи, подарувала птаха і йому гарбузове насіннячко.
Зрадів пан Кривцюк. Посіяв він зернятко за своїм палацом. Зійшло зернятко, виросла бадилина. На ній зацвіло три квітки, зав'язалося три гарбузи. Через три тижні гарбузи достигли. Розбив пан найменший гарбуз — вилетіла з нього сарана, з'їла все поле в нього і невідомо куди поділася.
Розгубився пан Кривцюк, але розрубав середнього гарбуза. Звідти вискочила зграя вовків, порвала всю скотину у пана і невідомо куди поділася. Розрубав пан найбільшого гарбуза. А там ведмідь з ведмедихою. Кинулися вони на пана. Він злякався і почав тікати. Ведмеді — слідом. І досі невідомо, де вони всі поділися.
Відтоді пасічник Панько, вівчар Ґирлиґа, чумак Вусань, усі їхні односельці зажили у трудах і дружбі все краще та краще. А пана вже й згадувати забули.
(літературно опрацював Микола Зінчук)
План
1. Пасічник Панько, вівчар Ґирлиґа і чумак Вусань.
2. Лихий пан Кривцюк.
3. Сусіди рятують лелеку.
4. Гарбузове насіння.
5. Сусіди розбагатіли.
6. Нечесний початок пана.
7. Подяка для Кривцюка.
8. Пана забули.