Фольклор народів світу

Казка народів Африки про дружбу. 

Байка Езопа про трьох биків і лева.

Говорить якось мороз зайцю:

— Я тебе в одну мить в бурульку перетворити!

Вовк забрався в кошару й украв старого барана. Йде вівця і плаче. Зустріла її коза й питає:

— Чого ти так гірко плачеш?

      Жили-поживали три бабусі. Якось їм дуже захо­тілося поласувати пухкеньким млинцем. Отож вирі­шили спекти. Одна бабуся принесла яйце, друга — молоко, а третя — борошно й олію. Господині швиденько замісили тісто й поставили в розжарену пічку.

   За давніх часів привчали люди всяких тварин, щоб стали свійськими і допомагали в роботі. Пес споконвіку був вірний своєму господареві, чесно йому служив, і через це отримали собаки від людини грамоту, писану на овечій шкурі, що вони одні мають право супроводжувати своїх хазяїв у дорозі, служити їм, як уміють, і стерегти їхню хату і двір.

Надумали якось вовк і лисиця податися разом у гори на полювання. Ходили, блукали по горах і долинах, та ніде нічого не вполювали. Тоді спустилися вони з гір і пішли полями.

    Був собі хлопчик, який пас овець. Раз у раз видирався він на пагорб і кричав: «Допомо­жіть! Вовк!»

Багато риби живе в Балтійському морі. Є там осе­ледці, камбала, тріска, лосось, угрі, салака — всіх не перелічиш. Одного разу серед балтійських риб розне­слася чутка: звірі й птахи вибрали собі короля.

Один чоловік мав гарний виноградник. Біля виноградника лежала купа каміння, де жила велика змія.

На всю Лідію славилася Арахна своїм мистецтвом. Часто збиралися німфи зі схилів Тмол і з берегів золотоносного Пактола милуватися її роботою. Арахна пряла з ниток, подібних туману, тканини, прозорі, як повітря. Пишалася вона, що немає їй рівної на світі в мистецтві ткати...

У сиву давнину жили по сусідству багатий і бідний. Якось по весні бідняк попрохав багатія позичити насіння ріпи, щоб засіяти своє поле. Багатій загадав сусідові і йому засіяти лан, а для бідняка дав одну-однісіньку насінину.