ТРИ БИКИ І ЛЕВ (байка Езопа)

    На зеленій, укритій буйними травами леваді під пригірком спокійно паслися три бики.

    Пригірком проходив лев. Він помітив биків, став і задивився на них.

— Ух, які ж великі та вгодовані! — промовив він сам до себе. — А яке ж у них, певно, смачне м’ясо! Але хіба мені впоратися з ними трьома? Був би один, то я б за іграшку його подужав. Не щастить мені! Як жаль!

    І лев пішов своєю дорогою. Та раптом йому щось спало на думку, і він знову зупинився. А потім подався схилом униз. Підійшовши до биків, лев поштиво привітався:

    Здорові були, шановні! Гарний сьогодні день!

    Бики підвели голови й неохоче проревіли:

— Здоров був, леве!

— Дивлюсь оце, як ви любенько пасетеся, і мені аж заздрісно стало! Як це добре, коли маєш друзів! Ось тільки не можу я второпати, чому ви пасетеся разом?

    Бики здивовано глянули на нього:

— А як же нам пастися?

— Скажу. Погляньте лишень на леваду: вона не така вже й велика. І якщо ви будете пастися отак усі разом до вечора, то на ній не залишиться нічого, ані стеблинки. Так витолочите всю траву до коріння, що довго вона відростатиме. Отож я радив би вам розійтися. Один нехай пасеться на схилі, де росте шавлія, клен та арабські фісташки. Другий нехай спуститься до потічка, де повно маленьких ніжних дубочків, повитих березкою. А третьому краще піти аж ген туди, до винограду, посмакувати його листям. Грона уже зібрано, тож ніхто тепер не стереже виноград. Таким чином трава на леваді залишатиметься цілою і ви зможете щовечора, перед тим як вирушати додому, сходитися сюди попастися. Ну, що ви на це скажете?

    Бики уважно слухали, навіть ремигати перестали. Як тільки лев замовк, один з них, — найбільший, гучно проревів:

— А що, лев діло каже! Цілком слушно!

— Справді, — підтвердив другий, найжирніший.

— Авжеж, — озвався й третій, найсильніший.

— Якщо ви не заперечуєте, то я підіймуся на схил, — сказав перший, який аж тремтів за арабськими фісташками.

— А я піду до дубочків, — сказав другий.

— Ну, а вже я подамся до виноградинка. А перед заходом сонця зберемося тут усі разом, попасемося на травичці, щоб не приїдалася їжа, — додав третій.

     У лева аж вуха засміялися з радості.

—  От і добре! — вигукнув він. — Просто дивно, як ви до цього досі не додумалися!

      Три бики розійшлися в різні боки, а лев удав, ніби підіймається на гору. Та невдовзі він повернувся й помчав туди, де пасся перший бик, накинувся на нього й легко подужав його. Потім побіг до другого — упорався і з цим, а далі й третього подолав.

      Отак бідолашні бики, послухавшись хитрого лева, розпрощалися з життям. І хто їм винен?

      Перш ніж розійтися в різні боки, треба було подумати й добре зважити те, що почули. Якби були так учинили, то й досі щасливо паслися б собі на зеленій леваді.

План

1. Бики на леваді.

2. Левовий задум.  

3. Порада бикам. 

4. Тварини розійшлися. 

5. Хитрість вдалася. 

6. Зважуйте почуте.