ЗУСТРІЧ ЇЖАКА З ЛИСИЦЕЮ І ВОВКОМ (казка)

       Одного разу їжак біг лісом, шукав собі їжу. Назустріч йому мчить лисичка. Їжак, побачивши лисичку, миттю зіщулився,  сховався у свої колючки і лежав нерухомо. Лисичка, побачивши їжака, спинилась і почала його обнюхувати. Не раз намагалася вкусити, та щоразу натикалась мордою на колючки. А далі відійшла від нього і каже:

— Який ти гарний звірок! Я хотіла полюбуватися на тебе, а ти ховаєшся в свої колючки! Скинь геть свої колючки, ти тоді ще кращий будеш.

— Я не звертаю уваги на те, що мої колючки другим не подобаються, зате я нікого не боюсь, мене вони захищають від ворогів.

       Лисичка повертілась, повертілась і побігла далі. Їжак розправився і також подався своєю дорогою.
       Не встиг пробігти сажень¹ з десять, як знов наткнувсь на біду. Назустріч їжакові біг вовк. Побачивши їжака, вовк спинився. Їжак мерщій стулився в клубок, настовбурчив свої колючки і лежав нерухомо. Вовк кинувся до їжака, хотів його в рот взяти, та поколовши собі губи, відступив  трохи від їжака, покрутив головою, почхав, погладив себе лапою по морді і каже:

— Я бачу: ти як дві каплі води — порося, тільки у тебе щетина дуже цупка і колюча...
       Вовк розгнівавсь на їжака. Якби він не був колючий, так розірвав би його на шматки, а то з досади... подався далі. Їжак мерщій розправився і побіг до своєї нори.

1. Сажень — давня міра довжини 2,134 м.