Фольклор

За сімома горами, за сімома ріками жив собі Володар. Мав він трьох синів, кучерявих хлопчиків...

Розказують, що жили собі цар і цариця. Була в них дочка Марійка — гарна-прегарна...

Жили-були маленькі жабенята. Якось організували вони змагання. Їхньою метою було вибратися на вершину вежі¹. Зібралося багато глядачів, які хотіли подивитися на ці змагання і посміятися над їхніми учасниками…

  Ішли двоє подорожніх та побачили на дорозі підкову...

Пішов раз лев на лови й зустрів мишку. Хотів її з’їсти, вже й лапою надушив...

Як ото колись баби зібрались у ліс по опеньки. Ходили-ходили, коли одна баба та й упала у ведмедячий барліг.

Одного разу їжак біг лісом, шукав собі їжі. Назустріч йому мчить лисичка.

Був собі чоловік, що в нього було дванадцять синів і одна дочка.

Гадючий хвіст сперечався з гадючою головою над тим, хто з них має ходити наперед.

Ворона підгодувала троє молодих воронят, що ще не могли самі літати, та й гадає собі: «Ану, я їх випробую, котре з них найсправедливіше».

Було двоє старих зайців і мали вони три сини; два сини було мудрих, таких учених, а третій був дурний, але не такий дурний, як боязливий.

Іде чоловік з сокирою, а пані сидить під вікном.