ГДЗ Авраменко, Тищенко українська мова 6 клас підручник (відповіді)

§24-25 Фразеологія

Вправа 1

А. Яка світлина ілюструє вислів ніде яблуку впасти? 

На першій. 

Б. Обґрунтуйте свій вибір.

Вислів означає – дуже тісно, велелюдно. Стосується першої світлини. 

Вправа 2  Випишіть із кожної групи фразеологізм.

Намилити шию, намилити руки, намилити ноги;

варити воду, варити кашу, варити суп;

з усіх кімнат, з усіх сил, з усіх відер;

тягти козу за хвос­та, тягти кота за хвоста, тягти кота за лапу;

як миша в колесі, як бурундук у колесі, як білка в колесі;

розбити глека, розбити тарілку, розбити миску.

Вправа 3 Замініть виділені слова фразеологізмами.

Річка в цьому місці мілка жабі по коліно.

Сестру не схитнеш, коли вона щось надумала узяла в голову.

Адам лежить, схиливши голову набік, усміхаєть­ся світить зубами.

Он як ти заговорив! Ми ще подивимося, хто кому по­трібний. Забирайся геть Скатертю дорога!

Сиділи б, діду, у таке свято дома: людей у церкві багато як комашні, мало вас не задавили!

Вправа 4 Увідповіднити фразеологізми з протилежним значенням.

1 гнути спину — А бити байдики

2 вирватися з лап — Д потрапити в тенета

3 тримати в кулаці — В попускати віжки 

4 розправити крила — Б скласти зброю

Вправа 5

А. Перепишіть речення, уставивши пропущені букви е, и.

Б. Визначте фразеологізми й підкресліть їх відповідно до синтаксичної ролі.

Буває так, що індивідуальність перекладача бере гору  над індиві­дуальністю поета.

Правда — це хвилевий настрій, що на кожнім кроці робить нам ведмежі послуги .

На моє при­вітання чоловіки відповіли в один голос .

Блудний син  — людина, яка не підкоряється волі, традиціям колективу чи сім'ї.

Я бачив, що моя розповідь схвилювала дівчину, і жорсто­ко картав себе за довгий язик .

Вправа 6   Колективно згрупуйте фразеологізми в синонімічні ряди (усно).

За тридев'ять земель (далеко) — на краю світу, у тридев'ятому цар­стві, де Макар телят пасе, де козам роги правлять.

Кури не клюють (багато) — аж кишить, як маку, ні проїхати ні пройти, хоч греб­лю гати, на воловій шкурі не списати.

Мати голову на плечах (розумний) — світла голова, не в тім'я битий, зірки з неба хапає, має лій у голові.

Вправа 7

1. Сюди не мішайся та (що роби?) тримай язик за зубами.

Б присудком

2. «Задубіла», — промовив Гнат (як?) крізь зуби.

Г обставиною

3. Фразеологізми-синоніми записано в рядку

Б однаково — два чоботи пара, на один копил

Вправа 8 Складіть речення з кожним фразеологізмом так, щоб він виконував за­значену в дужках синтаксичну роль: ловити ґав (присудок), де козам роги правлять (обставина), залізна леді (підмет), золота середина (додаток).

Деякі учні ловлять ґав на уроках. 

І злий чаклун полетів де козам роги правлять.  

Залізна леді приймала непопулярні рішення. 

У цьому питанні слід було обрати золоту середину.

Вправа 9

А. Складіть план тексту (письмово).

1. Убрався в жупан і дума, що пан. 

2. З дощу та під ринву.

3. Крига скресла.

4. Дістали (спіймали, схопили, скуштували) облиз­ня.

Б. Перекажіть текст за планом (усно).

  Ситуацію, коли людина вважає, начебто зміна зовнішнього вигляду відразу міняє  суть, деякі автори описують ворона в павиному пір'ї (переклад з рос. ворона в павлиньих перьях). Але в українській мові на цей випадок є оригінальна приказка: убрався в жупан і дума, що пан.

    Як заголовок нерідко використовують фразеологізм із вогню та в полум'я (тобто з однієї скрути в іншу). Цей цілком український зворот, спільний із російським, можна замінити суто нашим: з дощу та під ринву.

    При описі весни, коли водойми звільняються від криги або коли йдеть­ся про настання чогось очікуваного, уживають фразеологізм-покруч лід зрушився (з рос. лед тронулся). Замість нього є крига скресла, що вживають у прямому й переносному значенні.

   В одній із радіопередач становище, коли люди не дістали того, на що розраховували, було сказано, що пішли, не солоно сьорбнувши (рос. не солоно хлебавши). Натомість треба було вжити український вислів, що вони пішли, спіймавши (діставши, схопивши, скуштувавши) облизня.

Вправа 10  Відновіть фразеологізми.

Різати правду в очі, різати очі, кинути одним оком, колоти очима, куди не кинь оком;

довгий язик, прикусити язика, розв'язувати язик, язик без кісток, язик до Києва дове­де;

гаряча голова, кидатися сторч головою, посипати попелом голову, по голові ходити;

брати голими руками, рукам волю дати, з перших рук, у надійних руках, руки сверблять;

дивити­ся крізь пальці, і пальцем не зачепити, на пальцях можна порахувати, обвести довкола пальця.

Складіть і запишіть речення з виділеними фразео­логізмами.

Я не слухав Петра, бо знав, що у нього язик без кісток. 

Він так задумався, що дивився у зошит крізь пальці. 

Вправа 11

А. Підкресліть фразеологізми відповідно до синтаксичної ролі.

Тільки серце про щось заговорить і тривогу заб'є  з глибини.

Це ж Гришка-хуліган шибки б'є, двері ламає, дітей обмазує в чорнило, до школи у свинячий голос  приходить.

Панас Саксаганський у ролі дяка викликав гомеричний сміх .

Дійсно, опришок був красень. Сила тремтючим потоком переливалася в жилах, била ключем .

Божа іскра  — то тяжке проклят­тя, дикий і лютий пожар.

Б. З'ясуйте значення виділених слів за словником.

Шибка — скло в рамі вікна, дверей. 

Дяк — особа-помічник священика під час богослужіння. 

Опришок — розбійник, бешкетник.