Вправа 1
А. Які слова свідчать про те, що героїня родом із Гуцульщини?
Ніц, ватри, напасть.
Б. Що означають виділені слова?
Ніц (нічого), ватри (багаття), напасть (халепа).
Вправа 2 Увідповіднити діалектизм із лексичним значенням.
Теплим весняним ранком Іван ішов у полонину. Ліси, що дихали холодками, гірські води шуміли на скоках, а плай радісно підіймався вгору поміж воринням… По далеких горбах самотіли тихі гуцульські оседки.
1 полонина — Д безлісе місце в горах для пасовиська
2 скоки — А річкові пороги
3 плай — Б стежка в горах
4 оседки — В оселя в гуцулів
Вправа 3 Доберіть до діалектизмів літературні відповідники.
Наш Федір зробив таку файну гарну флояру сопілку та як заграє ...
Чи гайстер лелека то, чи то баклан далеко чорнів.
Виходив вуйко дядько вранці по суниці, солодкі в дуплах вибирать меди.
Узяла рискаль лопату і копає, раз попри раз корчі розриває.
Коли б ти знав, як я скучив за простою козацькою стравою — за кулішем. Ого! Оце їдло їжа так їдло їжа!
Вправа 4 Відредагуйте речення, замінивши просторічні слова на загальновживані.
Мій син почав їздити на лісапєті велосипеді з трьох років.
Підкажіть, яким транваєм трамваєм можна доїхати до цирку.
Я не раз тобі казала: «Не ляпай говори язиком зайвого на людях!».
Я абажаю обожнюю каклєти котлети з гавядіни яловичини.
Вправа 5 Випишіть просторічні слова.
Ізящний, горлянка, осточортіти, разниця.
З перших букв виписаних слів складіть ім'я київського князя.
Ігор.
Вправа 6
Короткий словник діалектних слів
Вправа 7
А. Областях України вживають позначені на карті діалектизми.
Вивірка — білка (Волинська область)
Когут — півень (Закарпатська область)
Клювок — дятел (Житомирська область)
Льоха — свиня (Вінницька область)
Зобува — взуття (Одеська область)
Глива — груша (Чернігівська область)
Пательня — сковорода (Черкаська область)
Хвища — злива (Херсонська область)
Веселуха — райдуга (Сумська область)
Тремпель — плічка (Харківська область)
Киря — сокира (Запорізька область)
Купорка — консервація (Донецька область)
Б. Складіть діалог на тему «Цікаве в моєму регіоні» (запитайте про тваринний і рослинний світ, про клімат, кухню та ін.), використовуючи один-два проілюстровані діалектизми.
— Привіт! Мене звати Петром. Я родом із Черкащини.
— Привіт! Я Василь. Живу на Закарпатті.
— Нещодавно був у лісі. Там зустрів вивірку.
— Кого?
— Білку.
— Тепер зрозумів. А я був на фермі. Там розводять курей і когутів.
— Кого?
— Півнів.
— Зрозуміло.
Вправа 8 Правильний варіант слововживання.
Барліг, прейскурант, вакансія.
Вправа 9 Випишіть діалектизми та розкрийте їхнє значення.
Легінь — парубок,
кошара — хлів для овець,
колиба — житло чабанів і лісорубів,
маржина — худоба,
ґердани — прикраса з бісеру,
гоц — водоспад.
Вправа 10
А. Знайдіть просторічні слова й розкрийте їхнє значення.
А парубки копиці (стоги сіна) клали, та, знай, на сонце позирали (дивитися), та нісенітницю верзли (вести пусті балачки).
Тільки тринькатиме (неощадливо витрачати) добро, зароблене моїми руками.
«У мене нічого не получається (відсутній результат)», — із сумом у голосі промовив Марко.
Стара мати кидається тудою і сюдою (звертається туди і сюди), шукає ліків.
Б. Створіть тестове завдання на встановлення відповідності між просторічним словом та його лексичним значенням.
Просторічне слово |
Тлумачення |
верзти тринькати получатися тудою |
Д неощадливо, нерозумно витрачати гроші, майно Б тією стороною, дорогою, тим шляхом А ставати розв'язаним, завершеним В вести пусті балачки |