ГДЗ Зарубіжна література 5 клас Ніколенко О.М., Конєва Т.М., Орлова О.В. 2018 рік

Елеанор Портер (Сторінка 175-198)

Полліанна

Питання “Робота з текстом розділу 1” (Сторінка 182)

1. Що ви дізналися про Полліанну та її родину з розділу 1?

Ми дізналися, що Полліанна це одинадцятирічна дівчинка, яка скоро прибуде жити до своєї тітки міс Поллі. Це відбудеться тому що батьки Полліанни померли і в неї більше нікого не лишилось. Матір’ю Полліанни була Дженні, сестра міс Поллі, а батьком - бідний пастор-міссіонер.

2. Розкажіть життєві історії сестер Поллі та Дженні.

Дженні, старша сестра Поллі, у двадцятирічному віці вийшла заміж за молодого міссіонера, хоч родина наполягала на одруженні з літнім, але багатим чоловіком. Поллі тоді було п’ятнадцять. Пара переїхала на південь і надалі Дженні лише писала листи своїм рідним. У неї було кілька дітей, які померли. Останньою дитиною стала Полліанна, яку назвали так в честь сестер Дженні. Згодом, прийшла звістка про те що Дженні померла. Її дочка лишилася з батьком. 

Поллі весь цей час (25 років), прожила на місці і з часом теж лишилась усіх близьких. Батьки та сестри померли і вже тривалий час вона була єдиною господинею будинку та спадкоємицею усіх статків її родини. При цьому вона запевняє співчутливих оточуючих, що не відчуває себе самотньою, а їй навпаки приємно бути у тиші та спокої. 

3. Скільки часу минуло з того моменту, як сестри розлучилися?

З того моменту минуло двадцять п’ять років.

4. Чому міс Поллі довго не спілкувалася з Дженні та її чоловіком?

Тому що її родина була проти шлюбу Дженні з бідним міссіонером і не бажала спілкуватися з обома. Окрім цього, вона відмовилась від шлюбу з чоловіком якого пропонували їй батьки. Тим більше, відразу після весілля Дженні та її чоловік переїхали далеко на південь.

5. Доведіть, що міс Поллі не сподобалася звістка про приїзд Полліанни.

Не зважаючи на великий та заможний будинок, міс Поллі підготувала для дитини маленьку кімнатку на горищі - найвіддаленішу частину дому. Вона називає Полліанну “небажаною дитиною” сестри, яка “вчинила дурницю” і що не бачить в її приїзді приводів для радості. Єдине що вона відчуває щодо цієї дитини - почуття обов’язку.

Питання “Робота з текстом розділів 2-4” (Сторінка 182)

1. Хто зустрічав Полліанну? Чому, на вашу думку, саме ці особи мусили зустріти дівчинку?

Полліанну зустрічала прислуга міс Поллі, а саме молода служниця по дому Ненсі і син старого садівника Тімоті, який теж працював на міс Поллі. На мою думку, дівчинку зустрічали саме вони, тому що міс Поллі не хотіла особистих клопотів з дитиною, тому відправила їх. 

2. Знайдіть у тексті портрет героїні й виразно прочитайте його. На яких деталях її вбрання акцентує автор?

“Невдовзі Ненсі побачила її: худорлява дівчинка в сукенці у червону клітинку, брилику і з двома грубенькими світло-жовтими косами, що звисали на спині”. Автор акцентує увагу на одязі Полліанни, а саме сукенці у червону клітинку та брилику (капелюшок). 

3. З якими почуттями ввійшла Полліанна в будинок тітки?

Лише увійшовши в будинок тітки, Полліанна зі сльозами кинулась на коліна до міс Поллі. Перед цим, вона довго милувалася будинком і розповідала яка рада, що буде тут жити. Тому зайшла вона до нього вражена, з почуттям розчулення і вдячності за те що її прийняли жити саме там.

4. Що ще ви дізналися про життєву долю міс Поллі (з розмови Ненсі та Тома)?

З розмови Ненсі та Тома ми дізналися, що міс Поллі не завжди була строгою та холодною тіткою. Том сказав, що колись вона була красунею і навіть мала нареченого, з яким у них була міцна любов. Але після сварки з ним, вона стала такою, якою постає у творі.

5. Чому міс Поллі вирішила поселити дівчинку саме на горищі?

Міс Поллі поселила її на горищі, тому що вона цінує самотність, тишу і спокій, до яких вона звикла у своєму домі. Вона вважала, що маленька дівчинка буде дуже їй заважати в цьому плані.

6. Яке горе сталося в житті Полліанни та як вона його переживає? Чи позначився її внутрішній стан на ставленні до інших?

Полліанна стала повною сиротою після смерті свого батька. До цього вона втратила маму, а тепер залишилась зовсім сама. Їй боляче від цього, вона не може змиритися з тим, що “янголам її татко потрібен більше, ніж їй”, але через придуману її батьком гру, вона старається знаходити радість у кожному моменті. Її внутрішній стан не позначається на ставленні до інших - вона відноситься до усіх привітно та дружелюбно, з радістю та посмішкою, не вимагає та не просить співчуття. 

7. Як поставилася дівчинка до своєї кімнати на горищі?

Спочатку Полліанна дещо засмутилась, бо очікувала на розкішну кімнату з картинами (яких у домі міс Поллі було достатньо). Проте згодом, вона знайшла для себе багато радісних моментів, наприклад відстність дзеркала (щоб не бачити свої веснянки), та вікно з чудовим виглядом назовні, зазначивши, що “тут і картини не потрібні”.

Для обговорення

1. Поясніть слова Полліанни: “Мені було б значно важче радіти в чорному”.

Полліанна боляче переживає смерть батька, майже кожна згадка про це приводить до її сліз і ропачу. Чорна сукня, була б постійним нагадуванням дівчинці про це та люди навколо дивилися б на неї зовсім по-іншому, зі співчуттям та жалем, що ще більше повертало її до сумного спогаду. Дівчинка розуміє це, саме тому так і висловилась.

2. Поясніть слова міс Поллі: “Мені не цікаво, що сказав твій тато”; “Ти маєш запам’ятати одну річ, але раз і назавжди: ніколи не говори зі мною про твого батька!” Про яку рису характеру свідчать ці фрази? Як, на вашу думку, сприйняла цю заборону дівчинка?

Такі слова міс Поллі свідчать про її різкість, прямолінійність, строгість та небажання співчувати. Вона сказала їх, бо вважає що батько Полліанни, який одружився на старшій сестрі міс Поллі суттєво негативно вплинув на її життя, та життя її родини. Щодо Полліанни, я думаю, що дівчинка сприйняла цю заборону нелегко, тому що відносини з батьком це значна частина її життя та світогляду. Проте, як ми можемо спостерігати надалі, Полліанна послухала свою тітку і ніколи не порушувала цю заборону. 

Творче завдання

1. Знайдіть у прочитаних розділах експозицію та зав’язку (стосовно життєвих історій Полліанни та міс Поллі).

Експозицію твору зображено в першому розділі коли ведеться розповідь про садибу сім’ї Гарінгтон, проводиться характеристика міс Поллі, описується її житло та побут. Текст: “...Досі вона знала про міс Полі Гаррінгтон лише те, що вона хазяйка старої садиби Гаррінгтонів і належить до найзаможніших людей у містечку. Але лишень за два місяці роботи Ненсі побачила, що господиня - строга жінка з суворим обличчям, котра похмурніла щоразу, коли ніж падав на підлогу чи грюкали двері. Але навіть якщо усі ножі лежали на місці і з дверима нічого не відбувалося, вона однаково не усміхалась.”

Зав’язкою твору є діалог міс Поллі з Ненсі про приїзд Поліанни, демонстрація читачу листа про Полліанну від містера Байта, та спогади міс Поллі про її сім’ю, зокрема про старшу сестру та її життя.

Питання “Робота з текстом розділу 5” (Сторінка 187)

1. Про що зізналася Полліанна служниці Ненсі?

Полліанна зізналася Ненсі, що вийшла з дому злізши по дереву, яке стояло під її вікном. 

2. Чому Ненсі порадила не розповідати про цей випадок тітці?

Тому що Ненсі розуміла, що тітка обов’язково строго покарає як дівчинку, так і її. Міс Поллі зобов’язала саме Ненсі, поселити Полліанну, та розібратися з її речами. 

3. Розкажіть історію виникнення “гри в радість”, про яку розповіла Полліанна. 

Колись Полліанна хотіла собі ляльку, але дозволити собі її купити батьки не могли, тому речі вони отримували з міссіонерської допомоги. Її батько написав про це, проте коли прийшли пожертви - ляльки там не виявилось, лише дитячі милиці (прим. “костилі”). І щоб Полліанна не засмучувалась через відсутність ляльки, її батько запропонував їй порадіти з того, що ці милиці їй не потрібні. Полліанні ця ідея сподобалась і з тих пір вона завжди грає цю гру - знаходить радість у всьому. 

4. Хто навчив її цієї гри? 

Батько Полліанни навчив її цієї гри. (Деталі в попередній відповіді).

5. Чому Ненсі назвала Полліанну “дивною дитиною”?

Тому що вона не змогла до кінця зрозуміти, як саме можна отримувати радість з усього. Як можна радіти милицям, коли хочеш ляльку? Або як можна радіти маленькій кімнатці на горищі? Це було дивно для Ненсі. 

6. Чи захопилася Ненсі “грою в радість”?

Ненсі сказала Полліанні, що буде грати в цю гру разом з нею. Проте згодом, стає зрозуміло, що Ненсі просто вирішила підтримати Полліанну, якій більше немає з ким гратися, і саме тому погодилась грати у цю гру. Саму гру, вона називає “дурнею”.

Творче завдання (Сторінка 187)

Розкажіть від імені Полліанни про сутність “гри в радість”.

“О, це чудова гра, я вже давно в неї граюся! Її суть в тому, щоб знайти щось таке, від чого можна радіти, не зважаючи на те, з чого саме. Особисто я, вперше почала грати в цю гру коли мені прислали милиці замість ляльки і мій татко пояснив, що я можу порадіти з того, що вони мені не потрібні. Це сподобалось мені і далі ми постійно так грали. На початку вам буде складно в неї гратися, потрібно звикнути. Завжди пам’ятайте: чим складніше завдання, тим цікавіша вийде гра. Тому радійте!

Для обговорення

Чи сподобалась вам гра Полліанни? Висловте свою думку й поясніть її.

Варіант 1 (гра сподобалась):мені сподобалась гра Полліанни, тому що у житті часто бувають складні та сумні моменти, які нам неприємно переживати. Ця гра дозволяє наповнити ці моменти радістю, як би дивно це не було. Не має значення з чого саме ми радіємо, головне, що ми радіємо, а не сумуємо. Радість - це чудове відчуття, воно дає сили розвиватися, чимось займатися, робити те що подобається.

Варіант 2 (гра не сподобалась):мені не подобається гра Полліанни, тому що життя не можна прожити однією лиш радістю, ми повинні переживати складні та сумні моменти в житті, та приймати їх як вони є, для того щоб стати сильнішими. “Гра в радість” - це обман своїх почуттів, це виглядає дивно і впевнений(на), що часто недоречно. Звичайно, радість дуже хороша риса, але я вважаю що все повинно бути природньо і ми повинні вчитися створювати свою радість, а не просто шукати її. 

Варіант 3 (не можу сказати): Мені важко сказати, чи сподобалася мені гра Полліанни. З однієї сторони - це хороша гра, вона цікава і позитивна, направлена на пошуки радості, що вже, здавалося б, добре. Але з іншої сторони - я не можу уявити як я радію в ті моменти, коли це неможливо робити, або коли це зовсім недоречно. Я розумію Полліанну і те, чому вона в неї грає, проте особисто мені - важко сказати чи я б грав(ла) у неї теж. 

Питання “Робота з текстом розділу 28” (Сторінка 196)

1. Як Полліанна переживала нещасний випадок, що трапився з нею? 

Спочатку, коли Полліанна не знала що вона не зможе ходити, вона переживала це як просто травму, та раділа з того, що скоро одужає. Але коли вона почула, що вона залишиться паралізованою - то прийшла у відчай, тому що її гра починалася з того, що їй непотрібні милиці. Вона довго не могла знайти причин радіти, поки до неї не почали приходити відвідувачі.

2. Розкажіть про те, як мешканці містечка намагалися її підтримати.

Мешканці містечка, з якими встигла познайомитись Полліанна, яких вона встигла навчити своїй “грі в радість” - приходили до будинку міс Поллі та просили передати дівчинці, як вона допомогла їм, як вони навчились радіти і хотіли щоб Полліанна пораділа за них. 

3. Що розповіли міс Поллі та передати дівчинці Міллі Сноу, місіс Бентон, місіс Тарбел і місіс Пейсон?

Міллі Сноу, мама якої лежала паралізована і безрадісна і завжди знаходила приводи лише для того щоб посумувати, розповіла міс Поллі про те, як змінилась її мама, почала піднімати штори, в’язати, цікавитись своїм виглядом і радіти з того, що може це робити. Саме Полліанна навчила її цьому і Міллі просила передати дівчинці, що все це сталося завдяки їй, вони раді знайомству з нею і вона може порадіти з цього.

Місіс Бентон, вдова яка завжди одягалася лише в чорне, розповіла що Полліанна вмовила її одягнути щось кольорове і та почала носити блакитний бант і попросила передати, що вона теж грає у її гру. 

Місіс Тарбел, теж вдова, яка до того ж втратила доньку, попросила передати що теж радіє, зазначивши, що Полліанна все зрозуміє. 

Місіс Пейсон, молода жінка з сумнівною репутацією, розповіла що Полліанна приходила до них додому, гралася з її дітьми, розмовляла з нею та її чоловіком і теж навчила їх грати в цю гру. Вона сказала, що вони з чоловіком були готові розірвати шлюб і віддати кудись дітей, але нещасний випадок з Полліанною заставив їх передумати, бо вони згадали як Полліанна змінила їх життя та самі почали грати в цю гру. Вона попросила передати це Полліанні.

4. Як Полліанна вплинула на життєві обставини всіх цих жінок?

(Всі деталі у попередній відповіді).

5. Які важливі людські проблеми порушено в цьому розділі (у тому числі сімейні і моральні)?

У цьому розділі ми можемо побачити проблеми незгод у сім’ях, через бідність, хвороби, втрати та розлуки. В історії містера Пендлтона, ми можемо помітити як багатий, забезпечений усім чоловік переживає самотність і тугу від давньої розлуки. Як міс Міллі Сноу страждає через параліч своєї матері. Як вдови Бентон і Тарбел не можуть пережити своє горе, а місіс Пейсон нещасна в бідності та шлюбі. А головною моральною проблемою, що порушена в розділі, я вважаю складність зробити крок до радості, при таких незгодах. Люди не звикли радіти, коли в них є проблеми - і зробити це, є для них дуже важким моральним випробуванням. 

Творче завдання (Сторінка 197)

Доведіть, що в цьому розділі є психологічна кульмінація, пов’язана з внутрішніми змінами в душі міс Поллі. Знайдіть рядки у творі, коли тітці Поллі захотілося грати разом із Полліанною. Чому це відбулося саме в цей момент? Що вплинуло на рішення міс Поллі?

Психологічна кульмінація внутрішніх змін міс Поллі відбувається в діалозі з Ненсі, коли та розповідає їй про гру, батька та історію з милицями. Коли міс Поллі почула, як батько Полліанни навчити її радіти милицям, тому, що вони не потрібні. З того моменту міс Поллі почала усвідомлювати, наскільки її племінниці була важлива підтримка близької людини, зрозуміла, що Полліанна навчила все містечко гратися у свою гру, крім найріднішої людини, тому що та сама заборонила розмовляти з нею про батька. “- Що ж, я знаю ще одну людину, яка відтепер гратиметься з нею в цю гру, - захлинулася почуттями міс Полі, повернулася і вибігла з кухні”. Ці слова свідчать про остаточне рішення тітки грати з дівчинкою в “гру в радість”. Увага стількох людей, їх зворушливі історії, історія самої Полліанни, яка тепер не має причин радіти - серйозно вплинули на міс Поллі.

Питання “Робота з текстом розділів 31-32” (Сторінка 197)

1. Як лікар Чілтон опинився в домі міс Поллі?

Лікар Чілтон розмовляв з Джоном Пендлтоном про можливість вилікувати Полліанну, але через певні причини він не міг просто зайти до міс Поллі і поговорити з нею про це. Цю розмову підслухав хлопчик Джиммі Бін - сирота, якого Полліанна поселила в домі Пендлтона. Він і розповів це міс Поллі і та запросила лікаря Чілтона. 

2. Як його зустріла Полліанна?

Полліанна зустріла його з радістю та  захопленням. (- Лікарю Чилтон! Лікарю Чилтон, як я рада вас бачити! - вигукнула Поліанна. В її голосі було стільки захвату, що в присутніх на очі набігли сльози.)

3. Чому очі лікаря Чілтона “випромінювали таке щастя, що це не можна було не помітити”, а щоки міс Поллі “залив гарячий рум’янець”?

Тому що лікар Чілтон та міс Поллі давно кохають одне одного, але довго не наважувались на те щоб бути разом через давні плітки. 

4. Яку “найрадіснішу справу у світі”, за словами лікаря Чілтона, зробила Полліанна? 

Завдяки Полліанні, лікар Чілтон та міс Поллі знову зійшлися, але я думаю мова не лише про це. Лікар має на увазі всі радісні речі, які відбуваються в той момент загалом; все це відбувається навколо Полліанни та завдяки їй. Міс Поллі, знову стала жіночною, вони з лікарем знову разом, але головна радість для лікаря - це змога вилікувати дівчинку, чим дати їй найбільше радості.

5. Про яку важливу новину розповіла міс Поллі своїй племінниці?

Міс Поллі сказала Полліанні, що “по-перше, лікар Чілтон скоро стане твоїм дядьком” і що це завдяки їй. Другою новиною було те, що скоро Полліанна відправиться в подорож до відомого лікаря, який займається такими ж хворими як Полліанна. 

6. Виразно прочитайте лист Полліанни (розділ 32). Стисло перекажіть його. Яку радісну звістку повідомляє дівчинка своїм рідним?

Лист: 

Любі тітонько Полі і дядечку Том!

Я можу-можу-можу ходити! Сьогодні я сама пройшла від ліжка до вікна! А це шість кроків! Боже, як це чудово - знову стати на ноги!

Усі лікарі стояли довкола і всміхалися, а сестри поруч плакали... Пані з сусідньої палати, яка пішла минулого тижня, теж заглядала в двері. І ще одну пані запросили: вона має стати на ноги за місяць. Вона лежала на ліжку моєї медсестри і плескала в долоні. Навіть Чорна Тіллі, що миє підлогу, зазирала з ґанку і тільки шепотіла «крихітко моя», бо більше не могла сказати через сльози.

Не знаю, чому вони всі плакали. Мені кортіло співати, кричати, верещати! О-о-о! Подумайте тільки: я можу ходити! Ходити! Ходити! Дарма що на це пішло майже десять місяців, але я не пропустила вашого весілля. Ой, тітонько Полі, яка ви молодець, що приїхали до мене і взяли шлюб біля мого ліжка. Ви завжди дбаєте про найрадісніші речі.

Кажуть, що невдовзі я поїду додому. Шкода, що я не можу дійти туди пішки. їй-їй! Більш ніколи не буду їздити. Найпрекрасніше у світі - просто ходити. Ой, я така рада! Я радію всьому. А найбільше - тому, що деякий час я не могла ходити. Інакше б я ніколи не дізналася, яке це щастя - мати здорові ноги. Завтра я пройду вісім кроків.

Поцілуйте усіх за мене. Поліанна.

У листі Полліанна розповідає що знову може ходити, що у день написання листа зробила шість кроків від ліжка до вікна. Полліанна радіє цьому, говорить що просто ходити - найпрекрасніше в житті, але найбільше вона радіє, що довгий час не могла цього зробити, бо інакше б не пізнала такого щастя як здорові ноги. 

7. Знайдіть у листі речення, які переконують у тому, що тітка Поллі, лікар Чілтон і Полліанна стали справжньою сім’єю.

“Дарма що на це пішло майже десять місяців, але я не пропустила вашого весілля. Ой, тітонько Полі, яка ви молодець, що приїхали до мене і взяли шлюб біля мого ліжка.

Питання “Перевірте себе” (Сторінка 198)

1. Визначте провідні теми роману “Полліанна”

Провідними темами роману є оптимізм, віра в краще майбутнє, прагнення до хорошого через зміни свого ставлення до оточуючих.

2. Які важливі проблеми порушено у творі (суспільні, сімейні, виховні, моральні, християнські та ін.)?

У творрі порушено такі проблеми як: нелегке становище сиріт у суспільстві; ставлення оточуючих до бідних та знедолених; допомога ближнім та милосердя; сприйняття світу та людей; пошук особистого та сімейного щастя, кохання; виховання чужих дітей; зміцнення родинних стосунків та ін.

4. Які моральні цінності утверджуються в творі?

У романі присутні наступні ідеї: 1) відкриття світу через призму радості; 2) поліпшення настрою шляхом зміни ставлення до ситуації; 3) пошук приводу для радості навіть у найскрутніші хвилини; 4) пошук радості і щастя у маленьких речах.  

Із цих ідей, найбільш близькою мені є остання - пошук радості і щастя у маленьких речах. Я ще не настільки навчився(лась) бути оптимістом(кою) як Полліанна, але вже намагаюсь розважити себе у сумну хвилину якоюсь дрібницею, наприклад теплим чаєм з цукеркою, або переглядом мультфільму. Коли подібні речі зробити неможливо, я намагаюсь подумки поспівати, або просто згадую радісні моменти. 

4. Які моральні цінності утверджуються в творі?

У творі утверджуються цінності поваги і любові до сім’ї, любові до ближнього, допомоги бідним та знедоленим, вдячність за хороші вчинки.

5. Чи потрібно, на вашу думку, “грати в радість”? Що може дати ця гра сучасній людині? 

На мою думку, “гра в радість” дуже корисна і цікава гра, в яку справді час від часу потрібно грати. Але все ж, я вважаю що це дійсно “гра” і перетворювати в неї все своє життя не варто, бо людина повинна розуміти, що не все що її оточує сповнене радістю та щастям. У творі недарма порушено чимало проблем з яких чимало актуальні і досі. Нікуди не зникли сироти, сімейні незгоди, бідність і невиліковні хвороби. І боюсь, що якщо загратися в радість, можна перестати помічати проблеми. Тому в цю гру потрібно грати розумно - не просто ставитись до всього з радістю, а постаратись створити радісний момент там, де його немає. 

6. Чому роман “Полліанна” уже понад 100 років приваблює різні покоління дітей та дорослих? 

Роман “Полліанна” приваблює дітей та дорослих такий тривалий час тому, що він викликає непідробні зворушливі емоції радості, співчуття, вболівання за хорошу кінцівку. Головна героїня своєю відкритістю та щирістю може захопити до сліз навіть найвибагливішого читача. Другою причиною привабливості твору, є його актуальність у будь-який час. Проблеми та цінності роману житимуть доти, доки живуть люди і в кожен із періодів читач побачить у творі проблеми, які оточують його сьогодні і подумає, якщо підхід Полліанни зокрема через “гру в радість” спрацював тоді - мабуть він спрацює і зараз.

Порівняльне питання (Сторінка 198)

Порівняйте образи Тома Сойєра та Полліанни. Що об’єднує цих героїв (ставлення до життя, риси характеру)?

Творче завдання (Сторінка 198)

Придумайте сюжет про пригоди Полліанни в наші дні.

(Самостійна робота)