Вправа 1
А. Через яке слово виникло непорозуміння?
Грип (хвороба)
Б. Як треба було вимовити це слово? У ньому останній звук має бути глухий чи дзвінкий?
Гриб.
Дзвінкі приголосні звуки у кінці складу (слова) вимовляємо дзвінко.
Вправа 2 З'ясуйте, яким приголосним вони відрізняються. Визначте, який цей звук — дзвінкий чи глухий.
[ґ]уля — [к]уля, пло[д]и — пло[т]и, ду[ж]ка — ду[ш]ка, [д]ам — [т]ам.
Вправа 3
1. Дзвінкі приголосні позначають усі підкреслені літери у вислові
Б Лютий ведмедю й барлозі бік пригріває.
2. Глухі приголосні позначають усі підкреслені літери рядка
В Хоч мороз і припікає, зате комарів немає.
3. НЕМАЄ дзвінких приголосних у назві твору
А «Цар Плаксій та Лоскотон»
Вправа 4
А. У якому з вигуків глухі приголосні, а в якому — дзвінкі?
У слові «цить» глухі приголосні, у слові «гайда» – дзвінкі.
Б. Складіть діалог про ситуацію на перерві, використавши вигуки цить і гайда.
— Привіт, Васильку!
— Привіт, Петрику!
— Ти виконав задачу про метеликів?
— Ні.
— Цить! Щоб ніхто не почув. Пропоную свою допомогу!
— Дякую. Гайда в клас! Маємо багато часу, щоб розв’язати задачу.
Домашнє завдання
А. Перепишіть текст, уставивши пропущені літери е та и й дібравши до нього заголовок.
Циган і Бровко
Хтось легенько торкнув Сашка Цигана за лікоть. Сашко обернувся. Ззаду стояв Бровко. Стояв і довірливо дивився такими розумними, такими щирими, такими відданими очима. Звичайно, собакам не можна до людських столів. Але ж то був не собака, то ж був Бровко.
Циган нищечком поцупив із тарілки добрячий шмат ковбаси й простягнув Бровкові. Бровко вдячно, самими губами взяв ковбасу, проковтнув, потім підвів голову та лизнув Сашка Цигана біля вуха, — наче щось шепнув.
Б. Зробіть звуковий запис виділених слів. Підкресліть у них глухі приголосні.
Собака [собака] — 6 б., 6 зв.
Циган [циган] — 5 б., 5 зв.
Потім [пот’ім] — 5 б., 5 зв.
Щось [шчос’] — 4 б., 4 зв.