ГДЗ Зарубіжна література 5 клас Ніколенко О.М., Конєва Т.М., Орлова О.В. 2018 рік

Індійська народна казка (Сторінка 34 - 38)

Панчатантра

Фарбований шакал

Питання: “Робота з текстом” (Сторінка 38)

1. Які риси людських характерів відтворено в казці за допомогою алегорії?

У казці можна помітити алегорії на людську нерозумність (приклад: голодні пси, не змогли впізнати шакала лише через те, що він був весь у фарбі; лісові звірі, в тому числі і інші шакали, теж не візнали його хоч і жили з ним до цього в одному лісі), недалекоглядність (всі охоче повірили історії шакала про те, що він новий володар звірів), жага до влади (Чандарава скористався положенням і дійсно став головним над звірами), зрадливість (головний герой, будучи шакалом, наказав вигнати інших шакалів заради власної вигоди). Також, у вигляді алегорії показана і людська жорстокість (коли в кінці звірі розривають шакала на шматки за обман). Окремо можна виділити момент, яких саме тварин і якими посадами наділив Чандарва: лева, якого завжди наділяюь рисами сильного, владного і мудрого царя звірів став головним радником, тигр і пантера, менші “родичі” лева, теж зайняли достойні посади, а вовк, як найменш пануючий у лісі звір, отримав роль звичайного сторожа. Шакали, яких наділяють рисами боягузливості, підлості та безчесності не отримали жодної ролі, а були вигнані представником свого ж виду, як вже було сказано раніше.

2. Чому звірі повірили шакалові й чому покарали його?

Звірі повірили Чандарві лише тому, що він був перефарбований у інший колір і виглядав для них чимось незвичайним та божественним. Цим шакал і скористався. Саме тому його і покарали - за обман і лицемірство. Але хочеться додати, що в тексті є цікава репліка, а саме “Це ж усього-на-всього жалюгідний шакал!”. І тільки пізніше додається що розірвати його потрібно за обман. Цим автор натякає нам, що значним приводом для жорстокого самосуду був вид Чандарви як тварини. Тобто той порядок який встановив головний герой у лісі, скоріш за все існував і до цієї історії. Шакали вважаються підлими тваринами, за цей стереотип вони і були вигнані Чандарвою, за це і він сам був покараний.

3. Чи тільки шакал висміюється у творі? Доведіть свої міркування.

Звичайно не тільки шакал. У творі висміються всі звірі, починаючи від голодних псів, які через свою нерозумність не змогли впізнати шакала за синьою фарбою, так і лісові звірі, які також допустили цю помилку, повірили у його божественність і право на владу та дозволили панувати над собою.

4. Визначте головну думку твору.

Головною думкою твору “Фарбований шакал” є посил про те, що всі можуть бути нерозумними, всі можуть помилятися, а ті кого ми вважаємо нерозумними і жалюгідними можуть виявитися хитрішими за усіх. Проте природа людини (людини, тому що образи тварин це алегорії на людей), незмінна і рано чи пізно вона видасть будь-який обман. Казка намагається навчити читача не довіряти лише зовнішньому вигляду чогось, пам’ятати про його справжню сутність, спонукає вчитися розбиратися в людях і ситуаціях.

5. Поділіть казу на частини, дайте назву цим частинам. 

Перша частина називалася б “Голодний переполох” і займала б місце від початку до того моменту коли Чандарва “спокійно побіг до рідного лісу”. Назвав(ла) я б її так, тому що в цій частині голодний шакал, тікає від голодних псів і в цій метушні дивом рятується від смерті. 

Друга частина називалася б “Новоспечений “цар”, як самі автори казки називають головного героя в один з моментів.

Третю і останню частина казки я б назвав(ла) “Правда і розправа” від моменту де Чандарва видає себе своїм виттям і далі гине від лап розгніваних звірів. 

6. Висловте власне ставлення до Чандарви.

Моє ставлення до Чандарви, чесно кажучи, не є суто поганим чи хорошим. Мені шкода його на початку твору, тому що він страждає від голоду і ще й змушений рятувати своє життя від таких же голодних собак. Я визнаю що Чандарва хитрий брехун і лицемір і це погано, але він не був жорстоким у своєму правлінні: він роздав справедливі на думку звірів посади, створив у лісі порядок і, що важливо, він, будучи стереотипно підступною та жадібною твариною - не забирав всю здобич собі, а ділив її між своїми підданими. Так, він вигнав своїх родичів-шакалів із лісу прирікши на голод, але з іншої сторони він дав їм свободу від того загального лицемірства яке почало панувати в лісі. Також, мені було шкода його в кінці, коли невинна помилка, прояв своєї природи (завивання у відповідь), привели до жорстокого покарання. Тому не дивлячись на стереотипний образ шакала, я б не став тим звіром що розриває Чандарву на шматки.

7. Визначте різновид казки “Фарбований шакал”. Назвіть її основні ознаки.

“Фарбований шакал” - це на перший погляд казка про тварин зі своїми індійськими народними особливостями. Основною ознакою цього є алегорія (перекладання вигляду стосунків, поведінки та рис людей на тваринний світ), але на відміну від казок про тварин, тут не перемагає найдобріший та найрозумніший персонаж. Тому цю казку можна сміливо назвати і соціально-побутовою, оскільки в ній немає втілення морального ідеалу, а навпаки, всі персонажі висміюються, та показуються недалекими.

Порівняльне питання (Сторінка 38)

Порівняйте індійську народну казку “Фарбований шакал” і казку І. Франка “Фарбований Лис”.

Історія та головна думка цих казок одинакові, але у Івана Франка все описано більш детально - Лис, у його казці, постає відразу хитрим та авантюрним персонажем, він не є лісовим вигнанцем як той же шакал Чандарва, він і так дружить з тваринами. Мотивація Лиса відразу є здобич і влада, він спеціально йде на авантюру, щоб довести звірам свою хитрість та умілість. Іван Франко розкриває мораль самостійно, детально описуючи вчинки та роздуми головного героя, натомість як у індійській казці, все відбувається більш стисло і виглядає як збіг обставин. Також вказується скільки саме і як Лис був правителем у лісі, вказується на деталь, що “жили собі звірі під новим царем зовсім так, як і без нього”, тоді як в “Фарбованому шакалі”, це потрібно зрозуміти самостійно. Тварини в казці “Фарбований Лис” більш знайомі українському читачу, деяким надано людські імена, що ще сильніше розкриває алегорію. Безумовно, Іван Франко писав цю казку під впливом індійського оригіналу і йому чудово вдалося передати її зміст і ідею.

Питання “Перевірте себе” (Сторінка 39)

1. Що таке “Панчатантра”?

“Панчатантра” це одна із найдавніших індійських пам’яток культури і світової літератури, написана ще давньою індійською мовою, що за однією версію з’явилась на основі обробки індійських джелел народної творчості і укладена у вигляді великої збірки творів з повчальним змістом.

2. Чому книга так називається? З яких частин вона складається?

Книга називається “Панчатантра” тому що складається з п’яти частин (з інд. панча - п’ять, тантра - книга). Цю назву перекладають по-різному: “П’ять книг”, “П’ять повчань”, “П’ять хитрощів”,  “П’ять кошиків житейської мудрості”. Складається вона з наступних частин: “Втрата дружби”, “Придбання друзів”, “Про війну ворон і сов”, “Втрата набутого”, “Несподівані діяння”.

3. Розкрийте повчальну мету “Панчатантри”.

Повчальна мета цієї книги полягає в тому, щоб викрити та висміяти людські вади, такі як жадібність, пихатість, корисливість і протиставити їм дружбу, співчуття та інші достойні риси. Найголовнішою цінністю в “Панчатантрі”, є розум, як основна умова людського життя і доброчинності.  Повчальна мета розкривається у розважальній та захопливій казкові формі.

4. Визначте алегорію в казці “Фарбований шакал”.

Алегорія в казці “Фарбований шакал” передається через людські стереотипи про наведених  в творі звірів, через їх поведінку, надання їм людских рис, людських порядків. Якщо говорити простіше, то тварини у казці вміють говорити, здатні на людські почуття, діють нерозумно та помиляються. Також тут розкриваються особливості індійських тогочасних реалій з висміюванням і засудженням царських дворів, жорстоких і жадібних чиновників, влади багатства.

5. Розкрийте значення назви твору: пряме і переносне. 

Пряме значення назви “Фарбований шакал” очевидне - шакал впав у діжку з фарбою і став іншого кольору. А переносне значення являє собою раптову зміну його соціальної ролі, здійсненої через обман інших звірів.

6. Які вади засуджуються у творі? Назвіть образи, які їх утілюють.

У творі засуджується нерозумність, якою тут володіють усі персонажі, в тому числі і Чандарва (який в кінці видає себе нерозумним чином), висміюється жага до влади, корисливість, які ми бачимо в образі головного героя і жорстокість, якою володіють звірі які зчиняють розправу над шакалом у кінці твору. (Детальні приклади у відповіді на перше питання у списку “Робота з текстом”).