OneGDZ » 5 клас » ГДЗ Зарубіжна література 5 клас » ГДЗ Зарубіжна література 5 клас Ніколенко О.М., Конєва Т.М., Орлова О.В. 2018 рік
Обкладинка ГДЗ Зарубіжна література 5 клас Ніколенко О.М., Конєва Т.М., Орлова О.В. 2018 рік

ГДЗ Зарубіжна література 5 клас Ніколенко О.М., Конєва Т.М., Орлова О.В. 2018 рік

ГДЗ Зарубіжна література 5 клас

27.04.2019

Компетентності - сходинки до сучасного світу (Сторінка 238-239)

Сила творчої уяви

Предметні компетентності

Знання

 

Виберіть правильну відповідь.

1. Справжнє ім’я письменника Льюїса Керролла - Чарльз Лутвідж Доджсон (Г)

2. Головні персонажі повісті “Аліса в Країні Див” - Аліса, Чеширський Кіт, Капелюшник, Шалений Заєць (Б)

3. Вірш, який розповіла Аліса Гусені, - це “Ти старий любий діду” (Б)

4. У грі “Гасай Коло” відображено дитячі розваги (А)

5. Основна тема вірша “Книжки в обкладинках червоних” М. Цвєтаєвої - це любов до читання (В)

6. У вірші М. Цвєтаєвої “Книжки в обкладинках червоних” згадуються персонажі творів Марка Твена (В)

Діяльність

 

7. Установіть відповідність.

1-Б; 2-А; 3-В; 4-Д

 

8. Установіть відповідність.

1-В; 2-Б; 3-Г; 4-А

 

9. Установіть відповідність.

1-Б; 2-Д; 3-Г; 4-А

Цінності

10. Напишіть у зошиті власне висловлення на тему “Чому М. Цвєтаєва у вірші “Книжки в обкладинках червоних” називає світ дитинства й імена улюблених героїв “легендами золотих часів”?” (7-8 речень).

У даному вірші, Марина Цвєтаєва розповідає про свою любов до читання, що тягнеться з дитинства. З особливим теплом, вона згадує той безтурботний час, коли літературні герої (в даному випадку персонажі Марка Твена), були її найближчими друзями. Будучи ще дівчинкою, поетеса настільки сильно прив’язувалась до літературних героїв, що переплітала їх з власним життям, та на собі відчувала їх почуття та емоції. Проте вірш містить і досить сумні нотки. До авторки приходить усвідомлення того, що разом з дитинством назавжди пропала і радість та чистота сприйняття літератури і з дорослішанням, це стає все складніше. Жити дитячими переживаннями головних героїв будучи дорослим важко і поетеса з сумом це розуміє, та передає читачу. І вже доросла Марина Цвєтаєва, визнає, що дитинство було “золотим часом”, а герої, більше того - друзі її дитинства - носять “золоті імена”, які залишаться дорогими їй назавжди. 

Ключові компетентності

Любимо українську

 

11. Ім’я одного з героїв Mock Turtle В. Корнієнко переклав як Казна-Що-Не-Черепаха. Поясність, яке значення має це слово. 

Цей герой “Аліси в Країні Див”, виглядає як теля в черепашому панцирі. Судячи з його історії, колись він був справжньою черепахою, але все змінилось і він став Mock Turtle, що буквально означає “Черепаха, над якою познущались”. Казна-Що-Не-Черепаха - досить вдалий переклад, бо воно означає “будь-що, крім черепахи”. Словом, даний переклад дуже добре вказує на особливість персонажа. 

 

Мислимо логічно

 

12. Пригадайте випадки порушення логіки у творі. 

У творі “Аліса в Країні Див”, з логікою постійно щось відбувається - у перебігу подій, вчинках та словах персонажів, діалогах. Ще у другому розділі, де Аліса стала більшою і наплакала озеро сліз, яке раптом стало справжнім озером з берегами, морськими птахами, а кімнатки зі столиком наче й не було. Пізніше, після гри в Гасай-Коло, Додо вручає як приз Алісі її ж власний наперсток, що теж є не дуже логічним. Прикладами порушення логіки в діалогах слугують розмови Аліси з Герцогинею, Чеширським Котом, Капелюшником, Шаленим Зайцем та Соньком. Розглянемо приклади порушення логіки з Капелюшником: у нього дома завжди шоста година, час для чаювання, тому він і його гості завжди п’ють чай. При цьому в нього є годинник, який показує не години, а дні. Капелюшник загадує Алісі загадку, на яку ніхто, навіть він сам не знає відповіді. Коли Аліса говорить “треба було ж убити стільки часу”, її ображено виправляють, мовляв, “час живий”. І взагалі, увесь розділ “Божевільне чаювання” переповнений нелогічними діалогами. Шалений Заєць пропонує випити Алісі вина, хоча “ніякого” нема, постійно ведуться суперечки та ігри з словами та висловленнями. А під кінець, коли гра у крокет відбувається за допомогою їжаків та фламінго, а в процесі суду над Червовим Валетом за крадені пиріжки не відбувається взагалі нічого по суті - порушення логіки говорять самі за себе. 

 

У світі культури

 

13. Порівняйте мультфільм або кінофільм “Аліса в Країні Див” з літературним твором. Чи відрізняється екранізація від твору?

Для порівняння, я вирішив(ла) вибрати фільм Тіма Бертона “Аліса в Дивокраї”. Фільм дуже яскравий і захоплюючий, але чесно кажучи, з прочитаним мною твором він має не так багато спільного. 

Перше і головне, що хотілося б відзначити, в творі я можу все уявляти по своєму, а в фільмі для глядача вже все зображено. Так, зображено красиво, але в оригінальному творі Керрола, я помітив(ла), одну особливість, яка підтверджується біографічним фактом - під час читання “Аліси”, складається враження що оповідка вигадується находу, бо все відбувається дуже несподівано. А біографічний факт той, що “Аліса в Країні Див” була саме так і придумана. Цього ефекту несподіванки в фільмі немає. І не лише тому, що я вже знаю історію Алісі, а тому, що все від початку до кінця придумано та відзнято. 

Також у фільмі трохи інший сюжет і герої. Аліса виглядає надто дорослою і серйозною, як для тієї дівчинки, яку уявляєш при читанні твору. І ця “дівчинка”, незабаром після падіння в нірку дізнається, що в цьому краї відбувається жорстокий конфлікт між двома королевами, Червоною та Білою, також у Червоної Королеви є страшний дракон Жербельковт якого лише Аліса змогла перемогти. У фільмі показують війну, бойові дії, зв’язок між Алісою та жителями Дивокраю, чого не було в книзі. У творі не було як війни, так і Аліса не була прив’язана до жодного персонажа, була повністю незалежною дівчинкою. А у фільмі, у неї там ледве не любовні стосунки з Капелюшником. Звичайно, дивитися його було цікаво, тому що фільм справді красивий, яскравий, з піснями та танцями - зобразити Дивокрай у фільмі вдалось добре. Але та Аліса про яку я прочитав(ла) в творі, полюбилась мені набагато більше,зокрема тому, що до всього що відбувається навколо я міг(могла) відноситись як вона.

Грегор Замза — людина чи комаха?

       Перш ніж задатися даним питанням і знайти на нього відповідь, варто звернути увагу на декілька інших питань: чи багато людей на світі день у день живуть рутинним життям? Чи багатьох людей спіткають проблеми з грішми та іншим фінансовим добробутом? Чи є люди, життя яких проходить повз них? Очевидно, що відповідь на кожне із цих питань - так.
      Хто такий Грегор Замза? Ні, не в контексті “людина чи комаха”, а що це за персонаж, що можемо сказати про нього? По сюжету, Грегор звичайний робочий, комівояжер - виїздний торговий представник якої-небудь фірми. Він вже не зовсім молодий, не старий. Просто самотній чоловік, що живе зі своєю сім’єю - літніми батьками та юною сестрою. Його родина не багата й не бідна, є певні проблеми з достатком, але незначні; принаймні прислугу вони собі дозволити можуть. Останнє, тобто достаток, у цій родині забезпечував саме Грегор до свого перевтілення. Це все важливі моменти і далі я поясню чому.
     Розглянемо сам сюжет. В один, нічим не особливий день, Грегор прокидається в своєму ліжку перетвореним в комаху. Що цікаво, це ніяк його не дивує, не вражає, йому лише дискомфортно від цієї ситуації, бо він не може нормально підвестися й вийти на роботу. Робота, забезпечення сімейного добробуту, все про що він думає в ці миті. Він не переживає про те, що став комахою, а про те, що про нього подумають коли побачать таким, наскільки негативно віднесеться до нього начальник, коли зрозуміє його непрацездатність. У цих думках життя і особистість Грегора розкривається перед читачем і ми розуміємо, що він досить хороша людина, з хорошими мотивами, прогодувати сім’ю, забезпечити батькам хорошу старість, допомогти сестрі з освітою. І, наче спеціально, автор паралельно виставляє його безпорадною, метушливою, писклявою комахою, щоб читачу стало жаль Грегора. І стає. Далі, сім’я і начальник Грегора дізнаються дивну правду про Грегорове “занедужання” і він лишається закритим у своїй кімнаті, наодинці з думками та відчуттями. Ситуація в сім’ї тим часом з кожним днем все погіршується, рідні героя поступово витрачають заощадження, а догляд за Грегором з жесту сестринської любові та жалю - перетворюється у втомливу рутину. Доходить до того, що вже досить літній батько героя починає працювати, а з часом, сім’я починає здавати дім пихатим банкірам. Закінчується усе смертю Грегора, що зумовило неабияке полегшення для його сім’ї. 
        Упродовж всього твору, Грегор повстає перед читачем бридкою комахою. Але щоб відповісти на заголовне питання, варто розібратись - чи зберігав герой людяність? І відповідь - звичайно. Автор хоч і описує вигляд Грегора в очах інших людей, його бридкість, страхітливість, неграбність, але при цьому дає розгорнутий текст думок самого героя. Фізично Грегор комаха: любить недоїдки, повзає по стінах, на стелі йому спати зручніше. Але під ліжком він ховається не тому, що боїться що сестра наступить на нього, а тому що не хоче бентежити її своїм виглядом. Він вилазить і сидить на стіні не тому, що він комаха і просто так може, а тому що не хоче щоб знімали милу для його ока фотографію. Весь час, Грегор уважно слухає розмови рідних і переживає за них, оцінює ситуацію, хоче щоб було краще. У кінці, він виходить з кімнати не тому що голодний, не тому, що хоче когось налякати, а тому, що його сестра грає на скрипці і він хоче послухати. Бо любить свою сестру і любить музику. Як звичайна, хороша людина. 
        Здавалося б, відповідь на питання людиною чи комахою є Грегор Замза вже дана, але ні. Я впевнений(а), що все не так просто і доведу свою думку. Недарма я спочатку наголосив на темах щоденної рутини, фінансових труднощів і людях, життя яких проходить повз. Грегор - є одним з таких людей. У нього немає ніякого особистого життя, він живе лише для своєї сім’ї, не думає про себе, не жаліє. Працює на роботі, яку не дуже любить, живе в маленькій кімнатці, у якій з чогось красивого для нього, лише шаблонний портрет якоїсь жінки. Автор невипадково вибрав саме такого героя і невипадково перетворив його саме в комаху. І недарма на початку твору Грегор Замза не виявив ніякого здивування цій метаморфозі. Чому? Тому що таких людей як Грегор, багато в світі і досі. Вони можуть бути хорошими людьми, але їх життя екзистенційне, абсурдне, порожнє для них самих. Як у комах, якщо подивитись на них і задуматись “а для чого вони живуть?”. Просто ланка в харчовому ланцюжку, нічого більше. Франц Кафка доводить до абсурду цю аналогію і реалізує її в “Перевтілення”. Ми мало що можемо дізнатись про внутрішній світ таких людей, власне, і тому, що вони постійно живуть в рутині. Тому автор показує такий приклад в своєму творі. Але окрім цього сумного змісту, ми можемо побачити і певну мораль. Згадаємо, як після смерті Грегора, його сім’я відчула полегшення? До цього вони теж жили як комахи, більше того, батько влаштувався на таку ж рутинну роботу як Грегор, люди почали відноситись до них зверхньо (як начальник до Грегора на початку), мати і сестра відчували себе змарнілими і втомленими, хоча остання була ще дуже юною. Жили як комахи і боялися побачити цю правду, яка тим часом бігала по стінах в закритій сусідній кімнатці. Останні думки Грегора, були без жалю і сумніву. Він розумів, що мусить зникнути. Тому що так буде краще для його сім’ї. Так, як він завжди хотів, чого весь час прагнув. Смерть Грегора звільнила його сім’ю від цієї рутини, від життя комахи, в обох значеннях. Родина відчула полегшення, пішла на прогулянку і змогла відчути надію на щасливе життя, у існування якого, такий, здавалося б, песимістичний автор все таки вірить. Таку мораль він вкладає у твір: “не живіть як комаха, вийдіть на прогулянку, роззирніться! Рутинна робота і маленька кімната далеко не все що є у вашому житті”.
         А зараз, останнє щодо Грегора, висновки і відповідь на головне запитання. Історія цього героя багатогранна, вона слугує і демонстрацією життя людей, що застрягли в екзистейнційному існуванні, і життєву несправедливість, і труднощі відносин людей між собою. Історія сумна, абсурдна, але й повчальна. Так хто такий Грегор Замза - людина чи комаха? Особисто я, назвав(ла) би його людиною. Бо незважаючи на вищесказане, у ньому виявилось достатньо людяності для такої думки. Хоч і Франц Кафка, добре постарався щоб змусити мене глибоко задуматись над цим питанням, показуючи читачу Грегора лише в комашиній подобі. Про цей достатньо короткий твір насправді можна розмовляти ще більше, але для цього потрібно буде задавати вже зовсім інші питання.

Додати коментар
Коментарі (682)
Наталья
31.03.2021
А де сторінка 263
Влад
31.03.2021
Где страница 220?
Міня
30.03.2021
В де 258 сторінка?
Аліна
29.03.2021
Нормально , попробуйте
Ангеліна
29.03.2021
А де сторінка 220-229?
Саня
27.03.2021
Та где страница226
Катіріна
26.03.2021
оооо,
Мне тоже нада
Інна
25.03.2021
Фігня а де сторінка 258
Агент007
25.03.2021
Вроді норм рекомендую
Івасів міша
22.03.2021
Че за гавно половину книжки впав нету а мне нужна 255
Аліна
21.03.2021
Сторінка 238,
239
Тмчв
18.03.2021
у мене клавсно
ЛОХ
17.03.2021
Инкогнит,
Я САМА ХЗ
Іванка Рожі
17.03.2021
Дякую за дуже гарно
Поля
16.03.2021
Дякую вам дуже, ??
Марія
15.03.2021
Дуже допомогло, дякую велике ?
Алеся
15.03.2021
Супер все подобається)))
Инкогнит
14.03.2021
А де відповіді на ст 199-201
Аліса
13.03.2021
А де завдання Яна сторінці 238,239
Вика
12.03.2021
Чи Щасливий Том Сойер
Копірайт © 2018 – 2024 Дайте Хліба Inc. Всі права захищені.