Вправа 1
Назвіть слова, які людина вживає в таких випадках:
указуючи на себе — я.
звертаючись до співрозмовників — ти, ви.
указуючи на інших людей або предмети – він, вона, воно, вони.
• Відповідають на питання:
я, ти, ви, він, вона, воно, вони — хто?; нею — чим?
Висновок: займенники замінили іменники.
Вправа 2
• Склади текст-розповідь про займенник як частину мови.
Займенник — це самостійна частина мови.
Вона вказує на предмети, ознаки предмета, кількість, проте не називає їх. Відповідає на питання хто?, що?, чий? Найчастіше займенники заміняють іменники. Як самостійна частина мови мають число, особу, відмінок.
У реченні займенник допомагає уникнути повторів.
Вправа 3
Відгадка акровірша. Слово.
• Займенники.
Наше, ми, тебе, всім, ти, тобі.
• Склади із цими займенниками кілька речень про рідне слово.
У країні нехай звучить наше рідне українське слово.
У школі ми вивчаємо нашу рідну мову.
Тебе, українська мово, не засмічуватимемо поганими словами.
Всім розкажемо про силу слова.
Тобі, рідне слово, поети присвячують вірші.
Завдання 4
• Займенники утворили слово-відгадку: ви-ми-ти.
• Склади речення із цими займенниками.
Ви не забуваєте вмиватися зранку?
Ми завжди миємо руки перед їдою.
Ти завжди охайний і веселий.
Вправа 5
Правило. Я, ти, він, вона, воно, ми, ви, вони — особові займенники, вони вказують на особу або осіб і відповідають на ті самі питання, що й іменники — хто? що? (у називному відмінку), кого? чого? (у родовому відмінку) тощо.
• Визнач, до якої особи і числа належить кожен особовий займенник.
Я (1 ос., одн.), ми (1 ос., мн.);
ти (2 ос., одн.), ви (2 ос., мн.);
він, вона, воно (3 ос., одн.), вони (3 ос., мн.).
• Особливість, яку мають займенники 3-ї особи однини.
Має три форми — він, вона, воно.
Вправа 6 Зазнач особу і число займенників.
В мене (1 ос., одн.), ми (1 ос., мн.), ти (2 ос., одн.), він (3 ос., одн.), нам (1 ос., мн.), я (1 ос., одн.).
Вправа 7 Підкресли особові займенники, надпиши особу і число.
Ой піду я (1 ос., одн.) понад лугом...
Ой зійди, зійди ти (2 ос., одн.), зіронько вечірняя.
Питається сон дрімоти: «Де ж ми (1 ос., мн.) будем ночувати?»
Щоб у вас (2 ос., мн.) і в нас (1 ос., мн.) все було гаразд!
Щоб ви (2 ос., мн.) і ми (1 ос., мн.) щасливі були!
Не хилися, явороньку, ще ж ти (2 ос., одн.) зелененький, не журися, козаченьку, ще ж ти (2 ос., одн.) молоденький!
Як я (1 ос., одн.) собі заспіваю двома голосами, один голос піде гаєм, а другий лісами.
• Добери споріднені слова до прикметників, познач корінь.
Зелененький — зелень, зеленка, зелено, зазеленіє, зеленіє, зелений, зеленуватий, озеленення, зеленити, зеленесенький.
Молоденький — молодий, молодь, молодість, молодіти, молодити, молодик, молодо, молодесенький, молодиця, молодильне.
Вправа 8
• Займенники. Нашої, вони, її, він, свої, нашій.
• Склади продовження тексту, використовуючи займенники.
Які дивовижні звуки нашої рідної мови! Які вони мелодійні й милозвучні! Кожен звук її ніби малює собою цілу картину. Він створює свої шедеври не тільки в нашій мові, а й у голосах природи.
Ми одразу впізнаємо кування нашої зозулі. А що робить тетерук? Він токує. Наш соловейко сидить на гілці, він співає. Он уже в лісі дятел у червоній шапочці лікує дерева. А людина швидко впізнає його стук. Домашні тварини «говорять» між собою. І ми слухаємо їхнє нявкання, гавкання, мукання, мекання... А ще шарудіння осіннього листя, страшну громовицю, завивання вітру. Вони звучать по-різному, тому їх розрізняємо.
Звуками мови ми говоримо, звуки природи можемо наслідувати.