ГДЗ діагностувальні роботи Кравцова, Придаток, Романова 4 клас українська мова та читання (відповіді до підручника Большакової)

ТЕКСТИ ДЛЯ ДИКТАНТІВ

Папужка Арго

   Якось Вікторові подарували хвилястого папужку Арго з Ав­стралії. Він умів розмовляти. Щодня вранці Віктор приносив йому жменю смаженого гарбузового насіння. Арго притискував кігтиками кожну насінинку і ретельно розбирав своїм гачкуватим клювом. Наївшись досхочу, папужка дякував хлопчикові за гостинці.

    Після сніданку Віктор випускав Арго з клітки, щоб той розім'яв крильця. Тоді папуга розправляв свої крильця і літав так вправно, що кішечки Жозефіна і Стрілка аж завмирали від по­диву. Дуже подобалося Вікторові дивитися на польоти Арго.

 

Шипшина

   Шипшина — дика родичка троянди. Вона дуже на неї схожа. Так само росте кущиком. Має таке ж листячко і дуже запашні квіточки. Але вони не такі розкішні, як у троянди. Як і троянда, шипшина має дуже гострі шпичаки. Але прикрашає вона не квітники, а лісові галявини.

    Красиві кущики шипшини у цвіту. Гарні вони і тоді, коли обсипані червоними плодами. Ягідки шипшини дуже цілющі. З них можна варити смачний чай.

 

Шкільна клумба

  Посеред шкільного подвір'я перед парадним шкільним входом красувалася величезна дивовижна клумба. Вона була гордістю усієї школи. Адже на ній росли рослини, занесені до Червоної книги України.

    Починаючи з ранньої весни, юні натуралісти школи під керівництвом учительки біології Зінаїди Семенівни висаджували тут і доглядали квіти. Біля кожної квітки стояла табличка з коротенькою довідкою. У довідці було написано, де росте рослина, коли цвіте, чим цінна. І форма клумби була незвична — в центрі її громадилася штучна скеля з каміння. На ній висаджували гірські квіти.

 

СПИСУВАННЯ

Був місяць лютий. 3има наче відчувала, що ґаздує останні дні і незабаром поступиться весні. Вона накидала снігу так багато, що дерева загорнулися в нього. Ягідки і насінинки заховалися глибоко в снігу. Останні дні хурдели­ло безперестанку. Поле, село та ліс замело. Пташки навіть не вилітали у пошуках їжі.

Саме тому дідусь набив торбину горіхами, насипав зерна, налив гарячої води в пляшку. Потім вони з Даринкою пішли підгодовувати птахів.

 

Місяць — пишемо знак м’якшення;

зима́ — перевірне слово взи́мку для ненаголошеного голосного [и];

Оста́нні – наголос підказує, що треба писати –нн-;   

весні́ — перевірне слово ве́сни для ненаголошеного голосного [е];

дере́ва — перевірне слово де́рево  для ненаголошеного голосного [е];

в нього — займенник із прийменником пишемо окремо;

ягідки — перевірне слово ягідок для сумнівного дзвінкого приголосного звуку;

в снігу — іменник із прийменником пишемо окремо, в білому снігу;

безперестанку — буква з у префіксі без-;

село́  — перевірне слово се́ла для ненаголошеного голосного [е];

навіть — пишемо знак м’якшення;

не вилітали — не з дієсловом пишемо окремо;

дідусь — пишемо знак м’якшення;

зерна́ — перевірне слово зе́рна для ненаголошеного голосного [е];

гарячої — не пишемо апострофу при злитій вимові;

Даринкою — велика буква в імені.

 

СПИСУВАННЯ

Вечір. Мама Орина відчиняє двері в хату. Поперед неї встигає заскочити киця Лисичка. Двері зачиняються. На подвір'ї лишаються тільки силуети вишневих і сливових дерев. Вони коливаються від вітру.

Пес Лунько пішов спати в буду. Уже третій сон бачать півень Дзвін й кури у хлівчику.

Біля хліву засинає і ластівка. У неї немає імені, бо ніхто не придумав. Усі заклопотані. Адже потрібно стільки всього за к день, устигнути зробити та попорати, що немає коли розрізняти перелітних пташок. Та ластівок в Україні шанують і гніздечок то їхніх ніколи не чіпають.

 

Орина — велику букву пишемо в імені;

в хату — іменник з прийменником пишемо окремо, в нашу хату;

заскочити — префікс дієслова;

киця — загальну назву пишемо з малої букви;

Лисичка — велика буква у кличках тварин;

подвір'ї — пишемо апостроф після р;

тільки — пишемо знак м’якшення;

вишневих — перевірне слово ви́шня для ненаголошеного голосного [и];

сливових — перевірне слово сли́ва для ненаголошеного голосного [и];

дерев — перевірне слово де́рево для ненаголошеного голосного [е];

від вітру — іменник з прийменником пишемо окремо, від сильного вітру;

Лунько — велика буква у кличках тварин;

півень — загальну назву пишемо з малої букви;

не придумав — не з дієсловом пишемо окремо;

день — пишемо знак м’якшення;

Україні — велика буква у назвах країн;

шанують — пишемо знак м’якшення;

не чіпають — не з дієсловом пишемо окремо.