Українська мова

ПАРОНІМИ — це близькі за звучанням, але різні за лексичним значен­ням і написанням слова.

ОМОНІМИ — це слова, однакові за звучанням і написанням, але різні за лексичним значенням.

ФРАЗЕОЛОГІЗМИ — стійкі сполуки слів. Вони емоційні, влучні й дотепні, проте їх не потрібно сприймати буквально. Їхнє значення шукаємо у фразеологічному словнику. 

АНТОНІМИ — це слова з протилежним лексичним значенням.

СИНОНІМИ — це слова, що звучать по-різному, але однакові або близькі за значенням.

Багатозначні слова мають пряме значення (воно первинне) і переносні (вони вторинні).

До службових слів відносимо прийменник, сполучник і частку.

Слова як частини мови розглядають у контексті їхніх граматичних значень.

Слова поділяють на однозначні та багатозначні залежно від кількості лексичних значень. 

Лексичні помилки – це помилки, що з’являються через неправильне написання та вживання слів у реченні, які можуть спотворювати зміст тексту, порушувати його логічність та зрозумілість.

ЛЕКСИКА — сукупність слів певної мови.

ЛЕКСИКОЛОГІЯ — розділ науки про мову, що вивчає наявні в мові слова. 

Лексичне значення слова — зміст слова, тобто те, що воно означає.

СЛОВО є компонентом речення у контексті побудови речення.