ЗВУК — це найменша одиниця мови та мовлення.
Звуки утворюються внаслідок коливання повітря, яке люди й тварини сприймають на слух.
Немовні звуки:
• звуки природи (шум дерева, гроза, дзюрчання води);
• звуки, що створює людина (кашляння, свист, дихання);
• звуки тварин (щебетання птахів, квакання жаб, мукання корів, гавкіт собаки).
Розрізняємо звуки мови та звуки мовлення.
Звуки мови вивчає фонетика.
Для передавання звуків на письмі використовують фонетичну транскрипцію.
В українській мові 38 звуків – 6 голосних звуків і 32 приголосних звуки.
• За допомогою звуків мови розпізнають слова:
галка [галка] — Галька [гал′ка]— палка [палка] — валка [валка] — Валька [вал′ка].
• За допомогою звуків мови розпізнають форми слів:
палка [палка] — палки [палки] — палкою [палкою].
Звуки мовлення вивчає орфоепія.
• Завдяки звукам мовлення відбувається усне спілкування між людьми.
Звуки ми чуємо й вимовляємо.
Розрізняють голосні звуки та приголосні; дзвінкі, глухі та сонорні; тверді та м’які; подовжені).