У повсякденному житті ми часто бажаємо рідним, друзям, знайомим щастя, намагаємось знайти його, мріємо про нього. Однак як його можна описати? Яке воно насправді? Я теж не раз замислювалася над цим питанням. Що це – бажання яке сповнилось, стан душі? З роздумів я зробила висновок, що щастя – це радість, позитивні почуття та навіть блаженство, особливий стан, який настає коли здійснюється те, про що людина давно мріяла, до чого довго йшла. Саме це властиво людям – ставити перед собою ціль та наполегливо йти до неї.

Хоч раз в житті, ми замислюємося над питанням: «Для чого людина з’являється на світ?» Ми намагаємося прожити життя так, щоб наступні покоління пишалися нами, а нащадки згадували теплим словом. Для того, щоб бути людиною ми повинні дотримуватись певних суспільних правил – не робити того, про що потім будеш шкодувати, використовувати можливості, що дає нам життя. Людина може назвати себе щасливою тоді, коли в неї є сім’я, вірні друзі, дах над головою.

Ти не лукавила зо мною, 
Ти другом, братом і сестрою 
Сіромі стала. Ти взяла 
Мене, маленького, за руку 
І в школу хлопця одвела 
До п'яного дяка в науку. 

І мертвим, і живим,і ненарожденним
землякам моїм в Украйні і не в Украйні
моє дружнєє посланіє

І смеркає, і світає,
День божий минає,
І знову люд потомлений
І все спочивачу.

У всякого своя доля 
І свій шлях широкий: 
Той мурує, той руйнує, 
Той неситим оком 
За край світа зазирає,— 
Чи нема країни, 
Щоб загарбать і з собою 
Взять у домовину.