ГДЗ Українська мова 6 клас Заболотний О.В., Заболотний В.В. 2020 рік

§ 10. Діалектні та просторічні слова

Вправа 91 

А. Прочитайте діалектні слова та їхні літературні відповідники.

Б. Поміркуйте, слова якої колонки зрозумілі всім українцям і без словників. Які слова вживають лише жителі певної місцевості?

В. Зробіть висновок про особливості діалектних слів

Усі слова зрозумілі всім українцям без словників знаходяться в другій колонці (господар, ласощі, сопілка). Слово ґазда вживають здебільшого в межах Західної України у значеннях господар, голова родини, заможний селянин. Лакітками називають ласощі переважно в західноукраїнських регіонах. Фрілка - назва одного з видів відкритої флейти, а саме флояри. Таку назву досі можна зустріти серед жителів центральних регіонів України. 

Особливостями діалектних слів є, по-перше, територіально обмежене вживання того чи іншого слова, а по-друге, використання переважно в розмовному та художньому стилях.

 

Вправа 92

1. Прочитайте речення. Доберіть з довідки до виділених діалектних слів їхні літературні відповідники. З якою метою автори скористалися діалектними словами?

Гуторили - говорили, чічки - квіти, файна - гарна, ватра - вогнище, жалива - кропива, бараболя - картопля, плай - гірська стежина.

Автори вжили діалектні слова, щоб передати колорит місцевості, про яку йдеться у творах; дати зрозуміти читачеві, з яких країв походить той чи інший персонаж.

2. Складіть і запишіть речення з двома виділеними словами (на вибір). 

1. Поки дорослі гуторили між собою, діти побігли до ставка. 2. Іскри, вириваючись з ватри, пирскали у безодню неба. 

 

Вправа 93 

Пояcніть, чому подані в першому рядку синоніми до іменника лелека називають діалектними словами, а в другому - загальновживаними.

Подані в першому рядку синоніми до іменника лелека називають діалектними словами, тому що їх уживання характерне лише для певних місцевостей України. У другому рядку подані слова, які зрозумілі людям в усіх областях України, тому їх відносять до загальновживаної лексики. 

 

Вправа 94

Прочитайте слова й поєднайте їх у синонімічні пари. Запишіть ці пари, ставлячи першим діалектне слово. 

Файно - гарно, ватра - вогнище, обійстя - подвір’я, вивірка - білка, газдиня - господиня, легінь - парубок, перепуджений - переляканий, гаразди - достатки. 

 

Вправа 95

Укладіть словничок діалектних слів (5-10 слів), які вживають у вашій місцевості, або в місцевості, де проживають ваші знайомі, друзі. Доберіть до цих слів літературні відповідники. 

Буковина: галята - дерев’яне відро; джуньджуристий - гордий, пихатий; жалива - кропива; лучче - краще; натрап - поспіхом; окрушок - залишки нарізаного скибками хліба.

Волинь: стрих - горище; кавалок - шматок; довбач - дятел; вуйко - дядько; япко - яблуко; пильнувати - берегти, охороняти.

Галичина: алярм - сигнал; баняк - каструля; вуйко - дядько; вар’ят - дурник; гречний - ввічливий; забава - свято, танці, гра; кнайпа - бар; мантилепа - неохайна людина; пляцки - солодка випічка.

Закарпаття: даколи - інколи; єдинак - одинак; заклякнути - завмерти на місці; казкувати - розказувати казки; їмати - ловити; мадяр - угорець.

Лемківщина: банувати - сумувати; бридко - гидко, погано; вандрувати - мандрувати; вельо - багато, дуже; всяди - всюди; облачок - віконце.

Одещина: густер - дрібненька рибка; драпак - віник з бур’яну, лози; зорниця - блискавка; каламашка - макогін; когут - півень; обійстя - двір, садиба. 

Полтавщина: невтьопний - нездібний; простьолка - килимок; сейгод - цього року; ходьом - ходімо; цебарка - відро; ночва - корито; ругеля - рибальська снасть.

Слобожанщина: рига - клуня; косовиця - жнива; настільник, накидка - скатертина; гробки - кладовище; кібець - яструб; відволож - відлига; половіддя - повінь; звід - криничний журавель; свайба - весілля; хрон - хрін. 

Степові регіони (Кіровоградщина, Дніпровщина, Донеччина, Луганщина, Запоріжжя): бакай - вибоїна, яма; фалити - хвалити; фіст - хвіст; кісто - тісто; кісно - тісно; здоровля - здоров’я; тухлі - черевики; гуркі - огірки; ненька - колиска; мурав’я - мурашки; верх, труба - димар. 

 

Вправа 96

Прочитайте речення. Знайдіть просторічні слова й поясніть, з якою метою автори скористалися ними. Доведіть, що вживання таких слів у повсякденному спілкуванні є недоречним та свідчить про некультурність мовців. 

Просторічні слова: босяцюги, злидні чортові, з мобілами, баришня, пожарну, пожар, допетрати. Автори вжили ці слова, щоб підкреслити низький рівень освіченості персонажів, а також щоб надати висловленням гумористичного забарвлення.

Люди, що вживають подібні просторічні слова у повсякденному спілкуванні, проявляють свою низьку освіченість, неначитаність, демонструють власний бідний словниковий запас та проявляють неповагу до рідної літературної мови і слухача. 

 

Вправа 97

Перебуваючи в транспорті, у магазині тощо, уважно дослухайтеся до мовлення тих, хто поруч. Чи вживають просторічні слова? Що ви порадили б тим, хто послуговується такими словами? 

Коли дослуховуюся до людей в названих ситуаціях, я нерідко чув(ла) у їх мовленні просторічні слова. Цим людям, я б порадив(ла), більше літератури українською мовою, стежити за своїм мовленням і покращувати його шляхом відмови від просторічних слів, слів-паразитів, лайки та привнесенням в нього (мовлення) красивих та правильних літературних слів і їх синонімів, якими так багата наша рідна мова.

 

Вправа 98 

Поміркуйте над словами Василя Сухомлинського: “Говорити скаліченою мовою - це все одно, що грати на розладнаній скрипці”. Чи калічить мову суржик - змішування слів різних мов?

На мою думку, Василь Сухомлинський має на увазі, що слухати, здавалося б, рідну мову, що майже вся складається з просторічних слів, або ж некрасиво змінених літературних слів - м’яко кажучи - неприємно, а прямо кажучи - нестерпно. Я погоджуюсь з цими словами письменника. Щодо змішування різних мов - суржика, я вважаю що це звичайно ж калічить мову. З кожним роком, я помічаю, що вмовленні українців стає все менше русизмів і це добре, але з іншого боку - більшає англіцизмів, що мене засмучує. 

 

Вправа 99

1. Спишіть, добираючи потрібне слово. Які слова називають паронімами?

1. Наталка навчається в музичній школі. 2. Тобі личить військова форма. 3. Ця книжка - про часи воєнного лихоліття. 4. Друзі йшли освітленою вулицею. 5. У свята вулиці міста особливо людні. 6. Тактовна людина вміє заспокоїти. 7. Бабуся вміє лікувати травами. 8. До аптеки треба їхати в сусіднє село. 9. Цей підручник може бути корисним для тебе. 

2. Доберіть синоніми до виділених слів. 

Освічений - культурний, обізнаний; лікувати - зцілювати, піднімати на ноги, гоїти; сусіднє - прилеглий, близький, наступний, недалекий, суміжний; корисливий - меркантильний, зажерливий, користолюбний. 

 

Вправа 100

Відредагуйте речення та запишіть. Скористайтеся поданою таблицею. 

1. Мені незручно в тебе просити. 2. Добрий день, шановна Ірино Дмитрівно! 3. Хто сьогодні черговий? 4. Звичайно, я допоможу тобі. 5. Який смачний пиріг! 6. Наталці подарували чобітки бузкового кольору.