Діагностична робота №1

Письмовий переказ «Покинуте кошеня»

ВАРІАНТ 2 

ПОКИНУТЕ КОШЕНЯ

Хтось виніс із хати маленьке сіре кошенятко й пустив його на дорогу. Сидить кошеня та й нявчить. Бо хоче додому, до матусі. Проходять люди, дивляться на кошеня.

Настав вечір. Зайшло сонце. Страшно стало кошеняті. Притулилося воно до куща та

й сидить-тремтить.

Поверталася додому маленька Наталочка. Чує, нявчить кошеня. Вона не сказала ні

слова, а взяла його й понесла додому. Пригорнулося кошенятко до дівчинки. Замуркотіло. Раде-радісіньке.

Завдання 1

— Про кого йдеться у тексті?

— У тексті йдеться про маленьку дівчинку Наталочку.

— Чому кошеня нявчало?

— Кошеня хотіло додому, до матусі.

— Хто ввечері почув нявчання кошеняти?

— Навчання почула дівчинка Наталочка.

— Що зробила Наталочка?

— Наталочка понесла тваринку додому.

— Чому кошеня зраділо?

— Відчуло турботу дівчинки.

— Як би ти вчинив/учинила у такій ситуації?

— У такій ситуації також допоміг би кошеняті.

Завдання 2

Додому, дивляться, сидить-тремтить, ні слова, раде-радісіньке.

Завдання 3 

План

1. Бідолашне кошеня.

2. Страх.

3. Порятунок.

Хтось залишив маленьке сіре кошенятко на дорозі. Воно сиділо і нявчало.

Настав вечір. Страшно стало кошеняті, сидить-тремтить.

Додому поверталася маленька Наталочка. Почула нявчання кошеняти. Узяла його й понесла додому. Кошеня пригорнулося до дівчинки. Раде-радісіньке.