Українська мова

З’ясувати наголошений склад слова можна за словником наголосів.

НАГОЛОС — це посилена вимова одного зі складів.

Слова переносять із рядка в рядок за складами, використовуючи певні правила.

СКЛАД — це частина слова, яку вимовляють одним поштовхом видиху­ваного повітря.

АЛФАВІТ (азбука, абетка) — це розташовані в певному порядку букви. Буквою називають знак, який передає звуки мовлення на письмі. Усьо­го в українській абетці 33 букви (або літери).

В українській мові 10 м'яких приголосних звуків, 22 твердих приголосних. За певних умов тверді приголосні звуки пом'якшуються.

В українській мові розрізняємо букви ґ і г, які позначають відповідно звук [ґ] і [г]

В українській мові налічується 11 дзвінких приголосних звуків і 12 глухих приголосних.

ПРИГОЛОСНІ ЗВУКИ утворюють за допомогою голосу та шуму або тільки шуму. В українській мові 32 приголосних звуки.

ГОЛОСНІ ЗВУКИ утворюють за допомогою голосу. В українській мові є шість голосних звуків : [а], [о], [у], [е], [и], [і].

ЗВУК — це найменша одиниця мови та мовлення. Звуки утворюються внаслідок коливання повітря, яке люди й тварини сприймають на слух. 

Пре­фікси роз-, без-, через- завжди пишемо з буквою з.

Префікс с- пишемо перед к, п, т, ф, х (кафе «Птах»).

СУФІКС — це значуща частина слова, що стоїть після кореня й надає словам нового лексичного значення або нового відтінку в значенні.

Префікси від- (од-), над-, перед-, під- завжди пишемо з буквою д.