Нова радість стала, яка не бувала,
Над вертепом звізда ясна на весь світ засіяла.(2)

Де Христос родився, з Діви воплотився,
Як чоловік пеленами убого оповився.(2)

Сію, сію, посіваю,
З Новим роком вас вітаю!
Щоб родило на землі,
Щоб був хліб на столі,
Щоб водилися пернаті –
І без чубка і чубаті.

Ой, хто, хто Миколая любить,
Ой, хто, хто Миколаю служить,
Тому святий Миколай,
На всякий час помагай,
Миколай!

Ой, хто, хто к ньому прибігає,
На поміч його призиває,
Той все з горя вийде ціло,
Охоронить душу й тіло,
Миколай!

Там у полі криниченька,

Навколо пшениченька.

Там женчики жали,

Золоті серпи мали,

Срібнії юрочки,

Що в’язали снопочки.

Маяло житечко, маяло,
Пока на ниві стояло.
А тепер не буде маяти,
А буде в стодолі лежати.
До межі, женчики, до межі,
Бо мої пиріжки у діжі.

Ой вінку мій, вінку, хрещатий барвінку!
А я тебе плела вчора до вечора.
Виси, мій віночку, на злотім кілочку,
На злотім кілочку, шовковім шнурочку.
А матінка взяла, миленькому дала.

Заплету віночок,
Заплету шовковий
На щастя, на долю,
На чорнії брови.

Та й пущу віночок
На биструю воду
На щастя, на долю,
На милого вроду.

У ржі на межі,
На кривій березі
Там сиділа русалка.
Просила русалка
У дівочок сорочки:

Дід приїхав із села, ходить по столиці.
Має гроші - не мина жодної крамниці.
Попросив він:
- Покажіть кухлик той, що з краю.-
Продавщиця:
- Что? Чево? Я нє панімаю.

— Ахи! — гукнув старий павук,
Уздрівши юну муху.—
Ти так гудеш, що кожен звук,
Як музика для слуху.
За дивну талію твою
І за гарненькі ніжки —
Я все покинув би й пішов

Прилетіли на Вкраїну
Гості із Канади.
Мандруючи по столиці,
Зайшли до райради.
Біля входу запитали

Вихваля свого синочка

Мати на всі боки:

— У студії при театрі

Вчиться вже два роки.

Дуже довго муштрували

Хлопця режисери.