Сонце низенько, вечір близенько
Сонце низенько, вечір близенько (2)
Спішу до тебе, моє серденько! (2)
Спішу до тебе, та й не застану...
Спішу до тебе, та й не застану. (2)
Вийду на гору, та й плакать стану. (2)
Місяць на небі, зіроньки сяють.
Тихо по морю човен пливе.
В човні дівчина пісню співає,
А козак чує, серденько мре. (2)
Пісня та мила, пісня та люба —
Все про кохання, все про любов,
Як ми любились та й розійшлися.
Тепер зійшлися навіки знов. (2)
Давно,
іще в шістсот якомусь році,
ну, цебто більш як три віки тому,
коли носили шпаги ще при боці
і розважали стратами юрму,
коли відьом палили при народі,
коли наук не знали ще ладом, —
кажу, давно, кажу, у Вишгороді
підсудна Анна стала пред судом.
ДАВНЬОЄГИПЕТСЬКІ МІФИ
Хаос Нун
Коли не було ні землі, ні неба, Усесвіт нагадував безмежний океан води. Той водяний хаос мав ім’я Нун. Він і був першим прадавнім богом — батьком богів.
Із глибин Нуна на світ вийшли боги, які створили землю, небо, тварин і рослини. І першим із цих богів було Сонце, яке зігріло холодний світ і дало йому життя.
Бог сонця Ра
Спочатку серед вод безмежного океану з’явився пагорб. То був єдиний клаптик землі посеред безкраїх вод, які невідомо звідки витікали й невідомо куди текли.
Якось на цьому пагорбі розкрилася дивовижна квітка лотоса. У її пелюстках було сховане дитя, якому судилося стати богом на ім’я Ра. Від дитини і справді йшло таке сліпуче сяйво, що Всесвіт, який досі перебував у пітьмі, ураз освітився та ожив.
Сонце – яйце Гоготуна
Сонце — початок життя у Всесвіті — вийшло з яйця, яке зніс птах «великий Гоготун» на пагорбі, що піднявся з водяного хаосу.
СЛОВ’ЯНСЬКІ МІФИ
Світове яйце
Уявлення праслов’ян про світове яйце, з якого постає Всесвіт, або Бог-Творець, якому належить створити Землю і все на ній… Деякі слов’янські племена вважали яйце символом життя. У християнстві і сьогодні яйце — головний символ Великоднього свята.
Світове дерево
Ще до початку світу було саме лише синє море, а посеред того моря стояло велике світове дерево, що його різні слов’янські народи називали по-різному: дубом, явором, сосною, березою, яблунею та інше.
Першоптахи
Істоти на світовому дереві — два голуби і сивий сокіл, втілені у пташину подобу боги, які створили світ — заснували небо із сонцем, місяцем і зорями із синього та золотого каміння, а землю — із дрібного піску.
Створення першолюдини Першоптахом
Найдавніші міфи твердять, що людей розмножила по світу первісна птиця — Першоптах — голуб чи сокіл. Сумним був світ без людського гомону.
І тоді Першоптах, що мав у собі божественний вогонь, здатний запалити живу душу, злетів над лісом і вдарив блискавкою в сухий пеньок, що стримів на галявині. З того пенька постало тіло першого чоловіка, а з вогню Птаха-Бога — безсмертна людська душа.
Створення першочоловіка з глини
Тіло першочоловіка зробив Бог із глини. Однак глина — мертвий матеріал, і, щоб оживити людину, Творець схилився до неї і просто в уста вдихнув безсмертну душу.
Ти не лукавила зо мною,
Ти другом, братом і сестрою
Сіромі стала. Ти взяла
Мене, маленького, за руку
І в школу хлопця одвела
До п'яного дяка в науку.
І мертвим, і живим,і ненарожденним
землякам моїм в Украйні і не в Украйні
моє дружнєє посланіє
І смеркає, і світає,
День божий минає,
І знову люд потомлений
І все спочивачу.