Вправа 171
1. Напевно, ніколи не вийде з моди писати прекрасні вірші про чуйне материнське серце, натруджені руки і недоспані ночі. 2. Треба було перейти рівне, не заросле й не закрите нічим місце, щоб опинитися в камишах. 3. Данило зупинився, прислухався: хто ж це такий нетерплячий першим вийшов жнивувати? 4. Не дістається Батьківщина в спадок. 5. За стародавніми церквами, будинками, стайнями, мощеними вуличками, монастирями живуть неторкані букові ліси і неорані гірські луки, наповнені птахами і звірами. 6. Ах, яка це невгамовна пташка — в грудях серце! Все співати б їй!
Вправа 176
Польова дорога з пилюкою, прибитою дощем, м’яко стелиться під ноги.
Вправа 179
Вбивши, втиснувшись, ідучи, забуваючи, пройшовши, шукаючи, не схиляючи, перехилившись, збившись.
Вправа 182
Осмисливши, оволодівши, порадившись, проаналізувавши, читавши, прочитавши.
Вправа 185
Оббігаючи (иед.в.), розвіваючи (недок.в.), сховавшись (д.в.), утікаючи (недок.в.), оглядаючись (недок.в.).
Вправа 186
Поверталися, смеркалося, їхали, не розгубити, мерехтіли, догорала, зупинилися, спостерігали, зникають, засвічувалися, запала, пролопотіла.
Вправа 189
Ходити — ходивши (докопап.вид),
поспілкуватися — поспілкувавшись (дока),
дізнатись — дізнавшись (док. в.),
відкрити — відкривши (док. в.),
показати — показавши (док. в.).
Вправа 191
Правила ефективного запам’ятовування
Бажаючи знати і запам’ятати матеріал надовго, заучуй його з бажанням. Засвоюй тексти, запам’ятовуючи їх невеликими шматками. Краще вчити по 1 годині 7 днів, ніж 7 годин поспіль за один день. Установлюючи послідовність підготовки уроків, урахуй, що після математики краще вчити історію, після фізики — літературу, адже пам’ять любить контраст.
Запам’ятовуй будь-що, записуючи, малюючи схеми, графіки, зображуючи карикатури, порівнюючи з тим, що знав раніше, тобто — дій! Отримавши у вівторок завдання на п’ятницю, вивчи одразу, не чекаючи четверга — тоді тільки повториш.
Зрідка використовуючи штучні прийоми (мнемотехніку), полегшиш запам’ятовування. Кольори спектра, наприклад, допоможе не забути фраза: «Чепурний пузатий жук з’їв барвистий свіжий фрукт».
Вправа 195
Я теж кілька разів стояв у кабінеті завуча і відчував там себе препогано. Павло Степанович мав звичку довго «не помічати» викликаного учня.
Стоїш було, коло дверей, переступаючи з ноги на ногу в смертельній нудьзі, а Павло Степанович, нахиливши велику посивілу голову, щось пише та й пише, і тільки чутно, як рівномірно скрипить перо, виводячи чіткі строгі літери. Урешті зведе голову, гляне на тебе і коротко кине:
— Ну?
І ти, переминаючись, скліпуючи, шморгуючи, ковтаючи закінчення слів, починаєш белькотати про Вальку, яка пробігла мимо тебе, і про ногу, яка візьми та й простягнися їй на дорозі...