OneGDZ » 5 клас » ГДЗ Зарубіжна література 5 клас » ГДЗ Зарубіжна література 5 клас Ніколенко О.М., Конєва Т.М., Орлова О.В. 2018 рік (Нова програма)

ГДЗ Зарубіжна література 5 клас Ніколенко О.М., Конєва Т.М., Орлова О.В. 2018 рік (Нова програма)

27.04.2019

Олександр Пушкін (Сторінка 78-87)

Вступ до поеми “Руслан і Людмила”

Питання “робота з текстом (Сторінка 83)

1. Назвіть казкових персонажів, яких поет згадує у вступі до поеми “Руслан і Людмила”.

Учений кіт, лісовик, русалка, тридцять витязів, морський дозорець, королевич, грізний цар, чаклун, богатир, царівна, бурий вовк, Баба Яга, цар Кощій.


2. Назвіть чарівні предмети, які згадуються у творі, пригадайте, у яких народних казках вони використовуються, визначте властивості цих предметів. 

“Хатинка на курячих ніжках” - традиційно використовується у казках про Бабу Ягу, служить їй домом, має властивість слухати людський голос, виконувати деякі накази (повертатись). “Ступа” також використовується у казках про Бабу Ягу, має властивості літати, вміє самостійно рухатись. В деяких казках служить для Баби Яги зброєю, або засобом захисту. 


3. Чи можливе в будь-якому фольклорному творі поєднання героїв і предметів із різних казок? Чому це стало можливим у творі О. Пушкіна? Поясніть.

Зазвичай, у фольклорних творах такі поєднання рідкість, а то й неможливі тому, що народні казки мають коротку і стислу будову. У творі Олександра Пушкінка це стало можливим тому, що це літературна казка, тобто авторський твір самого Олександра. Так як автор був читачем або слухачем фольклорних творів, він спеціально об’єднав у творі цих героїв для створення більш насиченої казкової картини для читача, який також з дитинства знає і, можливо, любить цих персонажів і ці предмети.


4. Уявіть художній світ, зображений О. Пушкіним. Усно опишіть цю картину, використовуючи казкові образи, метафори, епітети, порівняння. (усна робота). 

Порівняльне питання (Сторінка 83)

Порівняйте російський оригінал та український переклад твору й дайте відповіді на запитання.


1. Чи всі персонажі, що є в оригіналі, є в перекладі М. Терещенка?

В перекладі є всі персонажі, що й в оригіналі.


2. Чи вдалось перекладачеві зберегти їхні описи й оцінки? Доведіть.

Перекладачеві вдалось зберегти їхні описи й оцінки, за вийнятком деяких моментів, які я опишу в відповіді на наступне питання. Якщо говорити по порядку, роль і поведінка кота передані відповідно до оригіналу, так само як лісовик, що бродить, русалка в гіллі, королевич, що полонить грізного царя; чаклун, царівна, бурий вовк, Яга і Кощій, який в обох варіантах “чахне над злотом”, також зберігають свої ролі. 


3. Знайдіть місця, де є розбіжності оригіналу й перекладу. Як ви думаєте, чому не всі складники оригіналу можна абсолютно точно перекласти іншою мовою?

Ці розбіжності можна зустріти в наступних рядках:

“В гіллі русалка спить бліда” (ориг. “Русалка на ветвях сидит”), перекладач додав, що вона не просто сидить, а саме спить. Також, що вона бліда; 

“Сліди нечуваних страхіть” (ориг. “Следы невиданных зверей”), де очевидне слово “звірі” було змінено на “страхіття”, а “невиданных” на “нечуваних”. Але на зміст це не дуже впливає, так як автор мав на увазі щось невідоме нікому, тому “нечуваних страхіть” теж підходить; 

“Та ще й дозорець їх морський” (ориг. “А с ними дядька их морской”), “дядька” було змінено на “дозорець”, що теж не дуже впливає на зміст, так як йдеться про загін морських витязів, якими хтось командує.

Я думаю, що в даному перекладі є відмінності від оригіналу, тому що у перекладача була складна робота збереження не лише змісту, а й поетичного ритму, римування рядків і віршованого розміру. Так як йому це все вдалося, на ці незначні розбіжності можна не дивитися. Хочеться додати, що в рядку “Сліди нечуваних страхіть” (ориг. “Следы невиданных зверей”), замість слова “небачених”, яке є в українській мові, вжито “нечуваних”. На мою думку, перекладач застосував саме це слово, оскільки воно є більш поетичним і поширеним в українській мові.

Казка про рибалку та рибку

Питання “Робота з текстом” (Сторінка 85)

1. Знайдіть в Інтернеті або в бібліотеці “Казку про рибалку та рибку”. Прочитайте її.

Прочитати казку можна тут: https://onegdz.com/pozaklasne-chitannya/zarubzhna-lteratura/226-oleksandr-pushkn-kazka-pro-ribaka-ta-ribku.html


2. Скільки бажань виконала золота рибка? Які?

Золота рибка виконала чотири бажання. Першим було нові ночви (корито), другим бажанням була хата, третім, щоб баба стала дворянкою і четвертим було бажання баби  стати царицею.


3. Як ви думаєте, з якими відчуттями звертався старий до рибки (сором, провина, повага, переляк та ін.)?

Спершу, старого злякало та здивувало те що рибка вміє говорити:

(“Здивувався старий, налякався:

Він рибалив тридцять літ і три роки

Та не чув він, щоб риба говорила.”)

Коли він відпускав її, то з повагою зазначив, що йому нічого від рибки не потрібно. Відчував він при цьому сильне здивування, так як він рибалка і для нього така подія дійсно важлива. Пізніше, коли старий вже ходив до рибки просити, він щоразу звертався до нею з повагою, і думаю, з деяким соромом, постійно наголошуючи на тому, що це не він просить, а просто “стара все докоряє”. На відчуття діда також вказує море: з кожним новим проханням поведінка моря змінюється все більше. Коли дід просив ночви “море злегенька заграло”, що вказує на його легке схвилювання перед проханням. Далі, море ставало все більш неспокійним і при останньому проханні, яке рибка не виконала, наведені наступні рядки: 

“Бачить - море сердито бушує,

Надимає розгнівані хвилі,

Ходять хвилі, і стогнуть, і виють.”

Що вказує на відчуття дідом і сорому, і провини перед рибкою, і страху перед нею та бабою.


4. Чому старий нічого не попросив для себе в золотої рибки?

Старий не попросив нічого для себе, тому що він добра і совісна людина, звичайний рибалка, якому подобається його життя. Також тому, що дід зрозумів, що якщо рибка можна виконати будь-яке бажання, то вона має неабияку владу і тому варто боятися наслідків. 


5. Кому ви співчували, читаючи казку? Чому? У який момент це відчуття було найсильнішим?

Читаючи казку, я співчував(ла) старому, тому що йому від рибки нічого не було потрібно, але при цьому він був змушений постійно просити в неї виконувати чужі бажання. Ще тому, що не дивлячить на виконання цих бажань, бабі постійно було мало, вона не поважала роботи ні старого, ні рибки, не проявляла вдячності, а лише вимагала і все. Крім цього, будучи дворянкою, вона знущалась над ним

(“А стара на старого як гримне 

Та на стайню до коней послала...


...Розгнівалась баба ще дужче,

Як ударить діда в обличчя.”), а коли була царицею то взагалі наказала вигнати його від себе

(“І не глянула баба на нього,

Тільки гнати з очей його звеліла.

Тут підбігли пани та бояри,

Старого у шию заштовхали.

А на дверях сторожа надбігла

Та сокирами ледь не зарубала.

Ще й народ глузував із нього:

"Так і треба тобі, старий нечемо!

Це тобі, нечемо, наука,

Щоб не ліз не в свої сани!").

Найсильнішим моє співчуття було в той момент, коли дідові після всіх принижень старої прийшлось знову йти до моря і просити в рибки щоб баба стала морською володаркою, а рибка її слугою. Думаю, старий розумів, що рибка ніколи цього не виконає, але все одно пішов і попросив. 

 

6. Про які риси характеру людей ідеться в казці?

В казці насамперед зображено негативні людські риси, такі як жадібність, жага до влади, невдячність, зажерливість, жорстокість, корисливість. Ці всі риси проявляються в бабі, якій усього було мало, кожного разу вона вимагала від бідного діда просити у безкорисливої рибки кращого життя, і то лише для себе. 


7. Кому співчуває автор твору й кого засуджує? Як ви про це здогадалися? Знайдіть відповідні цитати.

Автор співчуває дідові, а засуджує бабу. Зрозуміти це можна з рядків де автор характеризує їх поведінку: 

“От і тиждень, і другий минає,

Іще дужче тут баба здуріла,

Знов до рибки старого посилає.” Автор сам вказує на те, що “баба здуріла”, він не розділяє такої поведінки. Моменти де автор співчуває дідові виражені і в тому як він називає персонажів. Наприклад бабу лише “баба” і “стара”, а діда і “дідусем” і “стареньким”. 


8. Як змінюється образ старої баби?

Образ баби після кожного нового виконаного бажання змінюється на все більш нахабний, жадібний і жорстокий. З кожним разом вона все більше обзиває діда, б’є його та своїх слуг :

“Розгнівалась баба ще дужче,

Як ударить діда в обличчя”;


“Перед нею дбайливі слуги,

Вона б'є їх, за чуба тягає…”


“І не глянула баба на нього,

Тільки гнати з очей його звеліла.

Тут підбігли пани та бояри,

Старого у шию заштовхали.”

9. Чому в кінці казки вона залишилася з розколотими ночвами?

Тому що її останнє бажання було недопустимим для рибки. Вона побажала бути морською володаркою, а рибка мала бути прислугою. Бабі було всього цього мало і рибка зрозуміла, що вона ніколи не зупиниться. 

Порівняльне питання: 

1. Порівняйте, як звертаються герої казки одне до одного: старий до рибки, рибка до рибалки, стара баба до свого чоловіка.

1) Старий до рибки звертається з острахом і повагою. Це помітно в наступних рядках: 

“Тут старий уклонився та й каже:

"Змилуйся, паніматонько-рибко!..”;


Уклонився старий та й каже:

"Змилуйся, матінко-рибко!..”

Він називає її паніматонькою, матінкою, щоразу кланяється перед зверненням. 


2) Рибка звертається до старого з розумінням і жалем. Вона заспокоює його і переконує що все буде добре.

“Припливла до нього рибка, спитала:

"Чого тобі треба, дідусю?..

...Не журися, іди собі з Богом..."

Примітка: в українському перекладі твору, звернення рибки виглядає ще більш лагідним, оскільки вона каже до нього “дідусю”. В оригіналі твору, рибка питає “Чего тебе надобно, старче?”.

3) Стара до свого чоловіка звертається нахабно, без поваги, постійно обзиває його: 

Почала баба лаяти діда:

"Ой, дурило ж ти, недотепа!..”;

“...Випросив, телепню, ночви!”


Також б’є, принижує та погрожує


“...А стара на старого як гримне

Та на стайню до коней послала...”


“...Розгнівалась баба ще дужче,

Як ударить діда в обличчя...”


“...Йди до моря, кажу тобі честю,

А не схочеш — неволею підеш!...".


2. Визначте подібність і відмінність “Казки про рибалку та рибку” з народною казкою.


Подібність

Відмінність

У казці є зачин, основна частина і кінцівка;

Нам відомий автор казки (О. С. Пушкін);

У казці є магічні герої, відбуваються чарівні речі (рибка, яка виконує бажання);

Автор показує своє ставлення до персонажів, надає їм характеристик, розкриває їх почуття;

Казка показує людські вади (надмірну жадібність), містить мораль;

Автор писав казку опираючись на вже існуюючі народні казки, в тому числі казку братів Грімм “Про рибалку та його дружину”;

Добро не дає статися великому злу (рибка не виконує останнє бажання баби, повертає все як було).

Казка римована і написана в унікальній авторській атмосфері. Прикладом є опис царського палацу: 


“...Бачить: царський палац препишний,

У палаці стару свою бачить, —

За столом сидить вона — цариця,

Служать їй бояри та дворяни,

Наливають їй вина заморські,

А на закуску — медяники солодкі.

Навкруги стоїть грізна сторожа,

За плечима — списи та сокири…”

Краса слова.


Знадіть і виразно прочитайте описи моря в “Казці про рибалку та рибку”. Зверніть увагу на постійні зміни кольороу та стану моря від синього й спокійного до чорного та буремного. Як ви думаєте, чому змінюється море? Що підкреслюють ці зміни. 


(Частина думки є у відповіді на питання 3, “Робота з текстом”). 


Море передає настрій діда, рибки, а також настрій автора і його відношення до ситуації. Зміна моря прогнозує подальший розвиток подій у казці - чим більше воно хвилюється і змінюється в кольорі - тим гіршими будуть події. 

Творче завдання 

Поясніть зміст прислів’я Не у свої сани не сідай. Поміркуйте, кого з героїв казки воно стосується. Доберіть інші прислів’я до вчинків персонажів і подій казки. 

Зміст цього прислів’я означає що не варто бажати чужого, бути заздрісним і жадібним. Звичайно, у казці воно стосується баби. Саме їй притаманні усі ці риси. Вона щоразу вимагала більшого і коли перейшла межу - лишилась ні з чим. Також сюди частково підходить прислів’я За двома зайцями погонишся, ні одного не впіймаєш. Баба вже мала хату, була дворянкою і навіть царицею, проте їй хотілось більшого і результат ми знаємо. 

Казка про мертву царівну і сімох богатирів

Питання “Робота з текстом” (Сторінка 86)

1. Знайдіть в Інтернеті або в бібіліотеці “Казку про мертву царівну і сімох богатирів”. Прочитайте її.

Прочитати казку можна тут: 


2. Визначте традиційний казковий зачин і кінцівку у творі.

Зачин казки триває від початку і до моменту коли мачуха віддає наказ покинути царівну у лісі:

“...Завести царівну в хащі

І, живу, напризволяще

Під сосною кинуть там

На поживу злим вовкам”.

Кінцівка казки починається після рядків де вказується що царівна знайшлась:

“...Вдома в ті часи без діла

Люта мачуха сиділа

Перед дзеркальцем своїм

І вела розмову з ним:..”

І продовжується до кінця твору.


3. Назвіть персонажів казки. Хто з них належить до добрих сил, а хто - до злих?

Добрі персонажі: цар, царівна, королевич Єлисей, сім богатирів. Злі: цариця-мачуха. Інші персонажі - цариця-матір, дівчина Чорнявка, дзеркальце, пес.


4. Знайдіть у творі антитези. Поясніть їх. 

Прикладом антитези можна навести протиставлення цариці-мачухи і царівни: ще на початку твору описується характер мачухи: 

“І висока, і струнка,

І розумна, і метка,

Тільки дуже вередлива,

Гордовита та злослива.”

І зовсім протилежний опис царівни:

“Білолиця, чорнобрива,

І сумирна, й непримхлива.”

Окрім авторських описів, про їх протилежність також говорять і вчинки. Царівна постає перед читачем доброю, скромною, вихованою і працьовитою дівчиною, вона любить природу, допомагає богатирям, в той час як її мачуха незважаючи на горе свого чоловіка-царя і всього королівства, лише із заздрощів всіма силами намагається позбутися царівни, своєї названої доньки. Вона чинить багато зла і врешті отруює дівчину.


5. За які моральні якості сім богатирів полюбили царівну?

Хоч богатирі відразу впізали в ній царівну, полюбили вони її за скромність, дбайливість, хазяйновитість та працелюбність: 

“...Тут вона до них зійшла,

Їм пошану віддала,

Низько в пояс уклонилась,

Лагідно перепросилась,

Що, мовляв, до них зайшла,

Хоч непрохана була.”;


“...А хазяєчка — вона,

В терему сама-одна,

Прибере, і наготує,

І нічим не вередує.”


6. До яких природних сил звертався королевич Єлисей? Якими словами? Як звернення героя до природи характеризує його?

Королевич Єлисей звертався до сонця:

"Ясне сонечко! Ти ходиш

Цілий рік у небі.

Зводиш

Зиму з літом щоразу,

Всіх нас бачиш унизу.

Не відмов мені в привіті!

Чи не стріло десь на світі,

У якому-будь краю,

Нареченую мою?"

До місяця:

"Місяцю, ти, друже мій,

Ти, ріжечку золотий!

Ти встаєш у тьмі глибокій,

Білолиций, ясноокий,

І до тебе залюбки

Посміхаються зірки.

Не відмов мені в привіті!

Чи не стрінув десь на світі,

У якому-будь краю,

Нареченую мою?"

І до вітру:

"Вітре, гордий володар!

Ти ганяєш зграї хмар,

Ти хвилюєш синє море,

Всюди вієш на просторі,

Ти боїшся, вільний птах,

Тільки Бога в небесах.

Не відмов мені в привіті!

Чи не стрінув десь на світі,

У якому-будь краю,

Нареченую мою?"

Як видно з тексту, королевич звертався до них з усією повагою, повним розумінням і признанням їхнього значення у світі. І кожне з явищ йому допомогло. Такі звернення характеризують королевича як доброго та шанобливого хлопця, який любить свою наречену і всіма силами старається знайти її. 


7. Знайдіть у творі повтори (окремі слова, звороти, звернення).

Першим із таких повторів, що можна легко помітити з початку твору, є звернення цариці-мачухи до дзеркальця - воно звучить привітно і однаково. Воно забражено так через те, що є магічним примовлянням:

 "Любе дзеркальце, скажи

Та мій сумнів розв'яжи:

Хто на світі наймиліший,

Найгарніший, найбіліший?"

Відповідь дзеркальця не завжди однакова, але правдива. При цьому зберігається характерна інтонація і манера відповіді: 

"Ти, царице, повсякчас

За людей усіх миліша,

І рум'яніша й біліша",

 або:

"Ти прекрасна, знає всяк,

Та царівна ще миліша,

Ще рум'яніша й біліша".

Також, характерним до твору є повтори слова “світлиця” (..“І царівна опинилась

у світлиці..”, “..Одвели вони дівицю, до горішньої світлиці..”, “..Якось рано, у світлицю до зорі, увійшли богатирі..”). Слово означає “житлова кімната”, а “світлиця”, тому що освітлюється і вдень і ввечері (навідміну від льоху, горища і т.д.). І часті повтори слів “дівиця” (дівчина”), “молодець” і “молодиця” (молодий хлопець і молода жінка відповідно). 

Окремо хочеться виділити манеру звернення героїв одне до одного, магічних предметів і явищ. Як цариця зветрається до дзеркальця (ввічливо та привітно), так інші герої, а саме царівна, богатирі, королевич Єлисей, звертаються до людей, природи, одне до одного. 


Приклади:


Царівна і богатирі: 

“Старший каже їй: "Дівице,

Знаєш, всім ти нам сестриця.

Всіх нас семеро братів,

Молодців-богатирів.

Ми тебе кохаєм дуже,

Як один. Собі ти мужа

Поміж нами обери,

Нас як-небудь помири,

А для інших будь сестрою.

Що ж хитаєш головою?

Чи відмовить хочеш нам?

Чи не по купцеві крам?"



"Ой ви, хлопці молоденькі,

Братики мої рідненькі! –

Каже так царівна їм, —

Як неправду я повім,

Божий гнів спаде на мене!

Що чинить? Я ж наречена!

Всі до серця ви мені,

Всі розумні та ставні,

Кожен кожному з вас рівний,

Та є суджений в царівни!

Наречений любий цей –

Королевич Єлисей".


Царівна і черниця:

"Підожди, бабусю рідна! –

Їй з вікна кричить царівна, —

Пригрожу сама я псу

І чогось тобі знесу!"


Королевич Єлисей і явища природи (приклади наведено в попередній відповіді).


8. Від чого загинула зла мачуха?

Зла мачуха загинула від власної люті і заздрощів, у момент коли побачила царівну після її повернення додому. 

“..Як взяла царицю злість —

Дзеркальце об землю — трісь!

В двері миттю похопилась

І з царівною зустрілась —

І від люті в той же час

Лиходійка вмерла враз”.

9. Які прислів’я та приказки трапляються в казці? Розкрийте їхній зміст.

Одну із приказок наведених в казці, ми бачимо в цих рядках:

“..Чи відмовить хочеш нам?

    Чи не по купцеві крам?"

В них старший богатир пропонує царівні вибрати серед них чоловіка. Його запитання “Чи не по купцеві крам?”, означає що можливо царівна відмовляє йому через те, що вона дочка царя, а вони звичайні богатирі, тобто “купець” богатир, не може дозволити собі “крам (товар)” царівну. 

10. Які ідеали утверджуються в казці?

В казці утверджуються хороші людські моральні цінності - ввічливість, доброзичливість, вміння допомагати, цінувати хороші вчинки. Відношення героїв одне до одного у всій казці шанобливе, привітне та добре. Вийнятком і противагою цим цінностям -  є лише зла мачуха, яка любить і шанує лише себе. Але в кінці казки заздрощі і злість цариці гублять її - що остаточно утверджує вищенаведені ідеали як мораль казки.

11. Знайдіть у творі місця, де відкрито виявляється позиція автора.

На початку казки, автор відразу висловлює власну оцінку героїні цариці-мачухи:

“..Що й казать, була цариця:

І висока, і струнка,

І розумна, і метка,

Тільки дуже вередлива,

Гордовита та злослива.” , де зазначає, що не дивлячись на красу, персонаж вона негативний і називаючи її так, автор висловлює відповідне власне відношення. Те саме відношення автора можна помітити і далі - “хто вгамує бабу гнівну?” - запитує автор без відповіді. Як і тут, так і надалі автор підкреслює негативні риси цариці-мачухи, називаючи її злою, гнівною, лихою,сповненою люті. Це зображено досить відкрито і неприховано.

12. Як автор ставиться до своїх героїв? Наведіть приклади. 

Окрім того, що автор відкрито ділить героїв на добрих і злих (вередлива, гнівна, злостива, лиха), у казці також є моменти де автор висловлює своє відношення не так прямо. Це стосується інших героїв - царівни, богатирів і королевича. Як ми вже знаємо, у творах О. Пушкіна особливе зображення природи. Так і в даній казці. Якщо звернути увагу, то можна помітити як автор “намагається допомогти” своїм героям. Це видно у моменті з собакою, який старався відігнати черницю від царівни, а потім гавкав на яблуко, яке отримала царівна. Більш відкрито, але все ж через образи природи - автор допомагає королевичу підказуючи йому дорогу. Поза межами цієї казки, більш реальним розвитком подій була б зустріч королевича з богатирями  - саме від них він і дізнався б про місце де знаходиться царівна. Але автор обирає допомогти герою самостійно, через явища природи. Саме так він показує власне хороше ставлення до цих героїв. 

Питання “Краса слова” (Сторінка 87)

Знайдіть слова (словосполучення, речення), які відображають різні внутрішні стани цариці. 


Назвіть почуття, які переживає цариця. У який момент в авторській характеристиці цариці з’являється слово “злість” (рос. злость)?


Чудовими прикладами такого відображення є уривки розмов цариці з дзеркальцем. Для прикладу, після першої такої розмови, цариця відчуває себе задоволеною та радісною:


“І цариця в тую ж мить

Ну сміятись та радіть! —

І підморгувать очима,

І поводити плечима,

І крутитись перед ним,

Перед дзеркальцем своїм.”


Пізніше, коли дзеркальце “змінює думку” - ми бачимо зовсім інший внутрішній стан героїні:


“..Як цариця відплигне,

Та як ручкою махне,

Та по дзеркальцю як грюкне,

Закаблучком як пристукне:

"Ах ти ж, капоснеє скло!

Брешеш ти мені на зло!

Як рівнятись їй зі мною?

Я пиху в ній заспокою!..”

І далі: 

“..Що робити? Тут вона,

З чорних заздрощів смутна,

Кида дзеркальце під лавку...”

У цьому уривку автор показує заздрісну злість героїні, її розгніваність, описується її негативна поведінка. Тут ми вперше помічаємо слово “зло”, яке надалі впродовж твору застосовується все частіше (іноді в синонімах “розгнівана”, “лиха” і тд.):


“...Хто вгамує бабу гнівну?...”


“...А розгнівана цариця

Їй рогаткою грозиться...”;


“...Того ж дня лиха цариця...”;


“...Вдома в ті часи без діла

Люта мачуха сиділа...”;


“...Як взяла царицю злість

Дзеркальце об землю — трісь!...”;


“...І від люті в той же час

Лиходійка вмерла враз.

Злу царицю поховали...”.

А тепер знайдіть авторські характеристики почуттів і переживань інших героїв: царя, який турбується про свою дочку; богатирів, які сумують за померлою царівною; королевича Єлисея, який шукає наречену; автора, який співпереживає разом зі своїми персонажами.

Щодо інших героїв у автора більш позитивні або спокійні висловлювання:

Цар, що турбується про свою дочку:


“..Всюди чутка залунала,

Що дочка в царя пропала.

Не стуляє цар очей...”


Богатирі, що сумують за померлою царівною:


“..До царівни неживої,

Похилившись головою,

Браття з жалем підійшли,

Її з лавки підняли,

Одягли у пишні шати..”;


“..І з плачем, в великім жалю,

В домовину із кришталю..”;


“..Старший брат віддав поклін.

"Люба сестро! — мовив він, —

Спочивай спокійно в гробі!

Згасла, жертва чорній злобі,

На землі твоя краса;

Дух твій приймуть небеса.

Ми усі тебе любили..”;


Королевич Єлисей, який шукає наречену:


“..Серце рветься із грудей, —

Ночі жде наш Єлисей.

Тільки місяць показався —

Він услід за ним погнався...”


“..Єлисей журбу долає,

Вітру буйному гукає:..”


“..Вітер далі тут помчав.

Королевич заридав

І пішов, жених нещасний,

На свою царівну красну

Подивитись ще хоч раз…”


А ставлення автора, легко простежується в тих епітетах які він використовує в вищенаведених прикладах, як він характеризує емоції та переживання кожного з них, як за допомогою природніх явищ “веде” позитивних героїв до хорошого фіналу.

 “..Я там був, мед-пиво пив —

Тільки вуса обмочив.”, говорить автор вперше і востаннє напряму від власного імені, чим підкреслює, що ця історія була йому не байдужа і він святкує хороший фінал разом зі своїми героями. (Детальніше про розкриття авторського ставлення через природні явища, дивіться відповідь на питання 12 з попереднього блоку питань).


Роздивіться ілюстрації О. Куркіна до “Казки про мертву царівну і сімох богатирів” О. Пушкіна. Розкажіть про ті епізоди, які зображені на них (3-4 речення).

На першій ілюстрації (86 ст), зображено як царівна вперше зустрічається з богатирями у них дома. Можна помітити, що на картині чітко зображено корону на царівні, але не дивлячись на це, саме вона робить низький уклін богатирям, оскільки сама зайшла до них в дім. Перед нею, теж легенько уклонившись стоїть очевидно найстарший з богатирів, а за ним його браття, що з цікавістю поглядають на царівну. Картинка передає настрій доброти та взаємоповаги між героями, показує їх в хорошому світлі, характеризує як добрих героїв.

На другій ілюстрації (87 ст), ми бачимо царицю-мачуху, яка наказує дівчині черниці вивести молоду царівну до лісу. Цариця стоїть на тронному місці, висока, гордовита і зверхньо наказує служниці, а в руках тримає своє дзеркальце. Від неї відчувається злість, заздрість, зверхність, її вигляд відштовхує, що ми можемо помітити в зображенні служниці, яка стоїть злякано відхилившись від неї. Автор ілюстрації добре показує хто є хто: цариця в пишних шатах, з золотим дзеркальцем, сережками, позаду неї високий трон, вона стоїть на підвищенні. А черниця у звичайній сукенці, простій хустинці, стоїть на землі налякана, але покірна. 

Ці дві ілюстрації дуже різні за настроєм. Перша про доброту і взаємоповагу, а друга про зверхність та злісну гордовитість., Але при цьому вони подібні тим, що показують героїв такими, які вони є, розкривають їх істинне лице. На кожній картинці певні герої стоять одне навпроти одного і своїми позами та жестами показують відношення одне до одного. Словом, ілюстрації підібрані дуже вдало і ще більше розкривають казку Олександра Пушкіна. 

Питання “Перевірте себе” (Сторінка 87)

1. Що нового ви дізнались про О. Пушкіна?

Я більше дізнався(лась) про його дитинство та виховання. Цікавим для мене стало те, що він любив казки з раннього дитинства, дуже добре вчився, знав багато мов і цікавився європейською літературою ще у малому віці. Найбільше на нього вплинула французька мова, та французька культура, але й про рідну йому російську культуру він не забув, всім серцем захоплювався нею, а згодом ще й вніс в неї величезний вклад, цінний до наших днів. Немало важливою людиною в становленні Олександра як поета була його няня Орина Родіонівна, яка знала безліч казок, пісень, загадок і розповідала їх юному вихованцю. Саме вона чуттєво переживала його перші і подальші спроби у літературі та інші події у його житті. Олександр Пушкін був хорошою, сміливою та талановитою людиною, з хорошим інтелігентим вихованням. 


2. Назвіть місця, пов’язанні з життям і творчістю поета. 

Москва. Це місто у якому народився, і провів своє дитинство поет. Михайлівське, неподалік від м. Пскова. Один із родинних маєтків Пушкіних. Туди поета вислали за сміливі висловлювання, які розходились з імперською політикою. Йому було тужливо за своїм домом та друзями, проте разом з ним у Михайлівському знаходилась його няня, яка будучи вже старенькою, все одно підтримувала його. Не дивлячись на висилку зі столиці (на той час м. Петербург), за цей період слава Олександра Пушкіна стрімко зросла вгору.

Болдіно, неподалік від м. Нижнього Новгорода. Ще один з родових маєтків поета. Саме тут, у 1833му році, Пушкін написав “Казку про рибалку та рибку” і “Казку про мертву царівну і сімох богатирів”. А у 1834му - “Казку про золотого півника”.

Петербург. Вперше поет познайомився зі столицею ще в дитинстві і це місто покорило його своєю величчю і красою. Недалеко від столиці знаходився ліцей, у якому з 12ти до 17ти років навчався Олександр. Після навчання він остаточно переїжджає в Петербург і вступає в доросле самостійне життя.


3. Визначте роль сімейного виховання, іноземних мов і рідної мови в розвитку особистості митця. 

Роль сімейного виховання в становленні особистості Олександра Пушкіна була однією із ключових. Це завдяки тому, що поет був з достатньо багатої та інтелегентної сім’ї, його батьки і оточуючі теж займались і цікавились мистецтвом, тому він змалку зростав у хорошому для митця середовищі. Олександр змалку вивчав багато різних іноземних мов, проте найбільше враження на нього справила французька мова, культура та література. Він самостійно читав французьких авторів в оригіналі, а також ще в дитинстві пробував писати французькою і власні твори. Захоплення рідною російською мовою і культурою, які тоді вважалась простонародними, у ньому відкрили його бабуся, слуга і няня.


4. Який різновид народних казок використовував О. Пушкін у своїй творчості? Доведіть свою думку. 

 Олександр Пушкін використовував такий різновид народних казок, як чарівні казки. Це легко помітити у його творах, наприклад, у кожному з тих що ми вивчали панує атмосфера чарівності, відбуваються магічні події (розмови рибалки й рибки, виконання бажань; розмова цариці з дзеркальцем, воскресіння царівни). Головні герої останнього вивченого твору “Казки про мертву царівну та сімох богатирів” добрі, благородні та хоробрі. Також автор долучає до своїх творів природу, розкриває її як друга таких персонажів. Природа вступає в розмову з ними, підказує шлях, намагається захистити від зла. У чарівних казках добрі сили завжди долають зло і це все легко простежити у творчості Пушкіна. 


5. Визначте в пушкінському творі, який ви прочитали, специфічні ознаки народної та літертурної казки. 

На прикладі “Казки про мертву царівну і сімох богатирів”, на мою думку, найкраще відстежити ці ознаки. Такими є характерна народним казках боротьба добра зі злом (світла з темрявою), де добро чи світло завжди перемагає. Стається біда - пропадає царівна і герой (королевич Єлисей) вирушає на її пошуки і ми знаємо, що обов’язково знайде. Царівна, королевич, богатирі - це добра сторона, а злом є гордовита заздрісна цариця. Звідси починається боротьба і це прямі ознаки народної казки. Ознаками літературної казки у цьому творі є його наповненість подіями, описами, наявність власних імен, авторської оцінки подій, його переживання, співчуття добрим героям та засудження злих. 


6. Як поет створює національний колорит у своїх казках?

Поет ствоє національний колорит у своїх казках за допомогою характерних і близьких народній культурі символів, явищ, ознак. Чудово наповнений такими символами вступ до поеми “Руслан і Людмила”, де ми помічаємо “дуб зелений”, “бабу Ягу”, “Кощія”, “витязів прекрасних” і багато іншого, що є характерними для російського фольклору ознаками. Такою ж ознакою є богатирі, в казці про мертву царівну, або ночви, в казці про рибалку та рибку.

Яна
21.09.2022
Яким у міфі змальовано образ митця Пігмаліон?
Ученик
30.05.2022
Кращий сайт з Зарубіжної ❤ спасибі вам
анонім
17.05.2022
586уощунзн,
НЛО+
Аліса
24.04.2022
Чому тільки до 239 мені треба до 274 або до 280 пж зробіть обнавку
Христіна
14.04.2022
Топ,
Спасибо помогите
Топ
19.03.2022
Дайте вивести на странице 238-239
диана
14.03.2022
галимый сайт
Вадим Тринка
22.02.2022
А, чому немає 3 запитання на ст.198
Вадим Тринка
22.02.2022
А чому на ст198 немає запитання?
Наталья
21.02.2022
Можете дати відповідь на ст143 робота с текстом розділів третього пьятого
Аня
16.02.2022
Дякую. Але я трохи обідилася що не має 12 завдання
586уощунзн
16.02.2022
...,
Наунгекнг5
Давид
15.02.2022
Спасибо большое вы мне очень помогли!😃
Піська
14.02.2022
Нема сторінки 203
Чел
12.02.2022
Дайте відповідь робота
з текстом розділу 18
Богдана
11.02.2022
Дайте сторінку 216 пж
Кароліна
04.02.2022
Дайте пожалуста сторінку 174 пж
алина
04.02.2022
очень крута
аня
04.02.2022
дайте відповідь на ст 178 будь ласкка
Ілля
27.01.2022
Дина,
Дайте відповідь на сторінці 174.
Копірайт © 2018 – 2022 Дайте Хліба Inc. Всі права захищені.