Українська мова

У цій категорії ви знайдете детальні правила з української мови, що охоплюють різні аспекти граматики, орфографії та пунктуації, які допоможуть вам покращити мовні навички та глибше зрозуміти структуру рідної мови.

Орфограма: правопис префіксів з- (зі-), с-

Префікс с- пишемо перед к, п, т, ф, х (кафе «Птах»).

Суфікс слова

СУФІКС — це значуща частина слова, що стоїть після кореня й надає словам нового лексичного значення або нового відтінку в значенні.

Орфограма: префікси над-, перед-, під-, від- (од-)

Префікси від- (од-), над-, перед-, під- завжди пишемо з буквою д.

Орфограма: префікси пре-, при-, прі-

Правила використання префіксів пре-, при-, прі-.

Префікс слова

ПРЕФІКС — це значуща частина слова, що стоїть перед коренем і слугує для творення нових слів або нових відтінків у значенні.

Форми слова

ФОРМИ СЛОВА розрізняють не за лексичним, а за граматичним значенням.

Спільнокореневі, або споріднені, слова

СПІЛЬНОКОРЕНЕВИМИ (спорідненими) називають слова, які мають спільний корінь, але можуть відрізнятися лексичним значенням.

Корінь слова

КОРІНЬ — це головна значуща частина слова, що містить у собі спільне лексичне значення споріднених слів.

Незмінні й змінні слова

Незмінні слова не мають закінчення, а змінні слова мають закінчення.

Закінчення слова

ЗАКІНЧЕННЯ — змінна значуща частина слова, що виражає його граматичне значення — рід, число, відмінок, особу тощо.

Основа слова

ОСНОВА СЛОВА — це частина слова без закінчення.

Словники – тлумачний, синонімів, антонімів, паронімів, омонімів, фразеологізмів, іншомовних слів та інші

СЛОВНИК — упорядкований в алфавітному чи тематичному порядку список заголовних слів, опрацьованих лексикографічно.

Тому правильне використання слова можна перевірити за словником.

1 2 3 4 5 6 7 8 9