Наголос

НА́ГОЛОС — це посилена вимова одного зі складів.

Розрізняють наголошений і ненаголошений склад.

У слові завжди один склад наголошений, а решта – ненаголошені.

У слові пі-сня перший склад наголошений, а другий ненаголошений. У слові пе-ре-дзвін третій склад наголошений, а перший і другий – ненаголошені.

 

Оскільки склад утворюють голосні звуки, саме вони бувають наго­лошеними й ненаголошеними, тобто у наголошеному складі наголос падає саме на голосний звук.

У слові рука [рука] голосний звук [а] наголошений, а голосний звук [у] ненаголошений.

 

Наголошений голосний звук зверху позначаємо наголосом: по́верх, оліве́ць. 

В односкладових словах наголос не позначаємо: дим, квас, джміль. 

 

В українській мові наголос рухомий.

По́ле — полі́в, во́диш — воджу́, гальмо́ — га́льма.

 

Бувають слова з подвійним наголосом, проте таких слів небагато.

Алфа́ві́т, весня́ни́й, за́вжди́.

 

Зверніть увагу!

Наголос може змінювати лексичне значення слова (слова-омоніми).

За́мок (будівля) і замо́к (пристрій для замикання чогось); а́тлас (альбом із картами) і атла́с (тканина); ви́года (користь) і виго́да (зручність); ні́коли (немає часу для чого-небудь) і ніко́ли (ні в який час, за жодних обставин); о́рган (частина тіла) — орга́н (музичний інструмент).

 

Деякі загальні правила наголошування слів.

• У числівниках на –надцять наголос падає передостанній склад (на голосний звук [а]):

одина́дцять, двана́дцять, трина́дцять, чотирна́дцять, дев’ятна́дцять.

• У неозначеній формі наголос багатьох дієслів падає на останній склад – суфікс ти:

відвезти́, довести́, перенести́, привезти́.

• У прикметниках також наголос може падати на останній склад (закінчення):

близьки́й, добови́й, пітни́й, роздрібни́й, текстови́й, фахови́й, чергови́й.   

• У таких трискладових словах з подовженим м’яким приголосним звуком наголос падає на передостанній склад:

вида́ння, завда́ння, зібра́ння, навча́ння, пита́ння, пізна́ння, поня́ття.  

• У кратних до метра одиницях вимірювання наголос падає на останній склад: 

сантиме́тр, кіломе́тр, міліме́тр, дециме́тр.

 

З’ясувати про наголошений склад слова можна за орфоепічним словни­ком або за словником наголосів.

 

Слід розрізняти наголос (виділяє склад слова) і логічний наголос (виділяє слово речення)

ЛОГІЧНИЙ НАГОЛОС

Щоб привернути особливу увагу до певного слова у реченні, його виділяють логічним наголосом.  виділяють найважливіше слово в реченні,

Завтра поїдемо до Києва. Дане речення є відповіддю на запитання «Коли поїдемо до Києва?».

Завтра поїдемо до Києва. Таке речення відповідає на питання «У який спосіб завтра дістанемося до Києва (поїдемо, поле­тимо чи попливемо)?».

Завтра по­їдемо до Києва. Це речення дає відповідь на питання «Куди поїдемо завтра?».

Зауважимо, що у великих за обсягом реченнях може бути кілька слів, на які падає логічний наголос.