НА́ГОЛОС — це посилена вимова одного зі складів.
Розрізняють наголошений і ненаголошений склад.
У слові завжди один склад наголошений, а решта – ненаголошені.
У слові пі-сня перший склад наголошений, а другий ненаголошений. У слові пе-ре-дзвін третій склад наголошений, а перший і другий – ненаголошені. |
Оскільки склад утворюють голосні звуки, саме вони бувають наголошеними й ненаголошеними, тобто у наголошеному складі наголос падає саме на голосний звук.
У слові рука [рука] голосний звук [а] наголошений, а голосний звук [у] ненаголошений. |
Наголошений голосний звук зверху позначаємо наголосом: по́верх, оліве́ць.
В односкладових словах наголос не позначаємо: дим, квас, джміль.
В українській мові наголос рухомий.
По́ле — полі́в, во́диш — воджу́, гальмо́ — га́льма. |
Бувають слова з подвійним наголосом, проте таких слів небагато.
Алфа́ві́т, весня́ни́й, за́вжди́. |
Зверніть увагу!
Наголос може змінювати лексичне значення слова (слова-омоніми).
За́мок (будівля) і замо́к (пристрій для замикання чогось); а́тлас (альбом із картами) і атла́с (тканина); ви́года (користь) і виго́да (зручність); ні́коли (немає часу для чого-небудь) і ніко́ли (ні в який час, за жодних обставин); о́рган (частина тіла) — орга́н (музичний інструмент). |
Деякі загальні правила наголошування слів.
• У числівниках на –надцять наголос падає передостанній склад (на голосний звук [а]):
одина́дцять, двана́дцять, трина́дцять, чотирна́дцять, дев’ятна́дцять.
• У неозначеній формі наголос багатьох дієслів падає на останній склад – суфікс ти:
відвезти́, довести́, перенести́, привезти́.
• У прикметниках також наголос може падати на останній склад (закінчення):
близьки́й, добови́й, пітни́й, роздрібни́й, текстови́й, фахови́й, чергови́й.
• У таких трискладових словах з подовженим м’яким приголосним звуком наголос падає на передостанній склад:
вида́ння, завда́ння, зібра́ння, навча́ння, пита́ння, пізна́ння, поня́ття.
• У кратних до метра одиницях вимірювання наголос падає на останній склад:
сантиме́тр, кіломе́тр, міліме́тр, дециме́тр.
З’ясувати про наголошений склад слова можна за орфоепічним словником або за словником наголосів.
Слід розрізняти наголос (виділяє склад слова) і логічний наголос (виділяє слово речення)
ЛОГІЧНИЙ НАГОЛОС
Щоб привернути особливу увагу до певного слова у реченні, його виділяють логічним наголосом. виділяють найважливіше слово в реченні,
Завтра поїдемо до Києва. Дане речення є відповіддю на запитання «Коли поїдемо до Києва?». |
Завтра поїдемо до Києва. Таке речення відповідає на питання «У який спосіб завтра дістанемося до Києва (поїдемо, полетимо чи попливемо)?». |
Завтра поїдемо до Києва. Це речення дає відповідь на питання «Куди поїдемо завтра?». |
Зауважимо, що у великих за обсягом реченнях може бути кілька слів, на які падає логічний наголос.