ОРФОГРАМА — це правильне написання за відповідним правилом або за традицією.
Перелік основних орфограм
• префікси роз- (розі-), без-, через-
• префікси над-, перед-, під-, від- (од-)
• апостроф
• велика буква у власних назвах
• наголос
• знак м’якшення
• букви е та и на позначення ненаголошених голосних у коренях слів
• букви и-і після ж, ч, ш та г, к, х у коренях слів
• букви о-і, е-і в коренях і суфіксах слів
• букви о-а в коренях і суфіксах слів
• буква, що позначає сумнівний приголосний звук
• сполучення букв йо, ьо
• подвоєні букви на позначення збігу однакових приголосних
• подвоєні букви на позначення подовжених приголосних
• чергування голосних звуків
• чергування приголосних звуків
• спрощення у групах приголосних
У слові реп'я́х три орфограми: 1) написання слова з малої літери (загальні назви пишемо з малої літери); 2) ненаголошений голосний е в корені слова (шукаємо за словником); 3) апостроф (після губного приголосного перед літерою я пишемо апостроф). |
У слові безземе́льний три орфограми: 1) префікс без- (завжди пишемо з буквою з); 2) ненаголошений голосний е в корені слова (бо зе́млі); 3) знак м’якшення (на позначення м’якого приголосного звуку). |
Орфографічна помилка — це порушення правописної норми.
З'ясувати правильне написання слова можна за орфографічним словником.