Вправа 200
Хоч є люди добрі і є люди злії —
усе намалюю: і сміх, і печаль.
Антоніми використовують для протиставлення.
Вправа 201
Друг, подруга, побратим.
Друг, подруга — спільнокореневі. Друг, побратим — синоніми.
Вправа 202
• Виділіть у прикметниках основу і закінчення.
Н. в. — високі могутні дерева;
Р. в. — високих могутніх дерев;
Д. в. — високим могутнім деревам;
Зн. в. — високі могутні дерева;
Ор. в. — високими могутніми деревами;
М. в. — на високих могутніх деревах.
Відмінкові закінчення прикметників:
Прикметники у множині |
Відмінки |
|||||
Н. |
Р. |
Д. |
Зн. |
Ор. |
М. |
|
з основою на твердий приголосний |
-і |
-их |
-им |
-і |
-ими |
-их |
З основою на м’який приголосний |
-і |
-іх |
-ім |
-і |
-іми |
-іх |
Вправа 203
• Випиши прикметники з іменниками, визнач їх рід, число та відмінок, прикметники у множині провідміняй.
Маленький (ч. p., одн., Н. в.) принц;
на планеті більшій (ж. р., одн., М. в.);
Маленького (ч. р., одн., P. в.) принца;
квітка не схожа (ж. p., одн., Н. в.);
прості, скромні (мн., Зн. в.) квіти;
таємнича, гарна, вередлива, гордовита (ж. p., одн., Н. в.) гостя;
прекрасну (ж. p., одн., Зн. в.) квітку.
Н. в. — прості, скромні квіти;
Р. в. — простих, скромних квітів;
Д. в. — простим, скромним квітам;
Зн. в. — прості, скромні квіти;
Ор. в. — простими, скромними квітами;
М. в. — на простих, на скромних квітах.
Завдання і запитання для повторення.
1. Прикметник — самостійна частина мови, яка називає ознаку предмета.
2. Змінюються за числами, родами, відмінками.
3. Найчастіше в реченні пов’язаний з іменником.
4. Милий, гарний, добрий (не синонім), симпатичний.
Синій, жовтий, синіти (дієслово), червоний.
5. Завод — заводський, людина — людський, чумак — чумацький, місто — міський, село — сільський, Збараж — збаразький, Донецьк — донецький, шахтар — шахтарський, сусід — сусідський, море — морський.
6. РАНОК.
Із перлистого (ч. р., одн., Р. в.) туману
при яснім (с. р., одн., М. в.) моїм вікні
устає півсонний (ч. р., одн., Н. в.) ранок,
гасить зорі і вогні.
Гасить зорі і вогні
у туманній (ж. р., одн., М. в.) вишині.
7. Ранньою весною я поспішаю за село. На пагорбі помічаю широкі проталини. По тонкій стежці біжить веселий струмочок. Веселий вітерець розгойдує ніжні сережки молодого верболозу. У блакитному небі дзвенить чудова пісня жайворонка.