Вправа 330
Калина — це невисокий кущ. Навесні калина вкривається білими цвітом, а восени — червоними ягодами. Плоди калини кислуваті та терпкі на смак, але соковиті.
• Підкреслили прислівники.
Зацвіла в долині
червона калина,
ніби засміялась
дівчина-дитина.
Любо, любо стало,
пташечка зраділа
і защебетала.
Синоніми: любо, мило, приємно, дорого.
Спільнокореневі слова: любо, любов, любити, улюбленець, улюблена, полюбив, любонька, любка, найулюбленіша, любий, любко.
Вправа 331
Пишається над водою червона калина.
(Що?) калина (що робить?) пишається;
калина (яка?) червона;
пишається (де?) над водою.
Вправа 332
Цвітуть яблуні. Сонце вже встало і золотить повітря. Так тепло, так радісно. Птахи щебечуть під блакитним небом.
Однорідні присудки (виражені дієсловами): встало, золотить.
Однорідніі присудки (виражені прислівниками): тепло, радісно.
Вправа 333
I варіант
Почала весняна пора будити природу. Тільки калина спить. Хто розбудить калинку? Полетіла Весна за працьовитими бджілками. Прилетіли і загуділи, задзвеніли. Прокинулася калина і вкрилася білим цвітом.
Дякує бджілкам-рятівникам смачним нектаром.
II варіант
Прилетіла Весна і прокинувся калиновий кущик.
На ньому листочки зеленіють буйно та розкішно. Угорі пропливала хмарка. Потягнувся кущик зеленими листочками-рученятами до неба. Замилувалася хмарка Калинкою. Бризнула щедро веселим дощиком. Лагідно всміхнулась рослина і розквітла рясно й пишно.
А навкруги — тепло і радісно.
Вправа 334
• Підкресли прислівники, постав до них питання.
У давні часи калина не скрізь (де?) росла-родила. Довго (як?) і наполегливо (як?) доводилось людям лісами й полями, болотами та ярами шукати калинові грона. Навіть на кам’яних скелях шукали, але не часто (коли?) знаходили. А кому щастило зірвати дозрілі ягоди, той ніс їх у свою домівку, і в тій хаті назавжди (коли?) оселялися радість, злагода і достаток…