Вправа 61
Префікс — частина слова.
Прийменник — окреме слово.
Префікс пишемо разом.
Прийменник пишемо окремо.
Вправа 62
• Познач префікси.
Рада б зірка зійти — чорна хмара заступає.
З великої хмари — малий дощ.
Літо з бирає, а зима з'їдає.
Хто про землю дбає, вона тому повертає.
Лічи курчат по осені, а хліб міряй по весні.
Десять разів відміряй, а раз відріж.
Від науки міцніють руки.
• Устав додаткові слова між прийменником та іменником (усно).
З (якої?, дуже) великої хмари; по (чому?, золотій) осені; по (чому?, теплій) весні; від (чого?, гарної) науки.
Вправа 63
• Познач префікси.
Найдужче борсук любив тишу. Любив поринати в спогади: укластися на лежаку, підмостити лапу під щоку й згадувати. Шерхотить угорі напівсонна ялина. Матуся завжди казала, що вмілий майстер може зробити з неї дивовижні скрипки!
• Склади текст-опис ялини.
На малюнку висока ялинка.
Вона зеленого кольору. У ялинки міцний стовбур. На ньому багато пишного гілля. Воно вкрите довгими хвоїнками.
Ялинка має цілющі властивості.
• Склади текст-опис борсука.
На малюнку бачу борсука.
Тварина невеликого розміру. Його голова з маленькими очима, обведеними чорними смугами, витягнутої форми. Тіло вкрите короткою шерстю. Вона сірувато-чорного кольору, на голові є білі плями. У тварини чотири лапи і досить довгий хвіст.
Борсуки риють нори, активні переважно в темний час доби.
• Корпус гітари та бандури виготовляють з ялини.
Вправа 64 Познач префікси.
Борсук заплющив очі, уявив ту скрипку, ялину, а за нею його ліс. Тихо добрів до ялини, притулився до стовбура, погладив цупкі хвоїнки.
— Що, рідна, готова зимувати? — спитав борсук.