Твоє ставлення до фольклорних звитяжців та сучасних супергероїв (есе)

    Якщо замислитися про роль фольклорних звитяжців та сучасних супергероїв, то у теперішньому світі можливостей захоплення одними зовсім не применшує значення інших. Ми можемо черпати інформацію у більш розважливий спосіб з фільмів, але не нехтувати й зразками фольклорних творів, які є не менш цікавими та повчальними.

     Як приклад наведу звитяжця Олексу Довбуша. На відміну від усім відомого Бетмена, парубок не володів успадкованими багатствами, а був змушений виборювати право на гідне життя самотужки. Деякі історичні джерела стверджують, що Олекса Довбуш, як і Робін Гуд – персонаж англійського фольклору, після набігів на маєтки роздавав гроші панів простим селянам. За захист знедолених отримав гучне прізвисько – «народний месник». Коли я чую слово «месники», мені пригадується однойменна серія американських фільмів, у яких десятки супергероїв спільними зусиллями борються зі злом. Якщо трішки відступити від фантастичного до більш реального, то на думку одразу приходять українські військові – справжні, не вигадані супергерої сьогодення. Історичні факти часто ілюструють те, як виклики минулого можуть наздоганяти спільноту в майбутньому, а багато чого «нового» – це  відбиток переосмисленого «старого». Якщо, наприклад, подивитися на постать бога безладу, якого представляє супергерой на ім'я Локі, то він  запозичений творцями фільму зі скандинавського фольклору.

     Насамкінець додам, що хоча цілі та засоби боротьби фольклорних персонажів та супергероїв різні, якщо все ж таки провести деяку паралель, то відслідковується спільне: тема допомоги скривдженим. Саме тому мені однаково подобаються як фольклорні надбання, так і супергеройські стрічки, якщо вони несуть позитивні ідеї читачам і глядачам.