Власна казка "Пригоди Каштанчика"

   Якось ріс на гілці маленький Каштанчик. Подув сильний вітер. Зірвав колючу кульку, довго ніс над лісом поки опустив на землю. Каштанчик і покотився.  

    Довго чи недовго котився Каштанчик, але він заблукав. Аж тут назустріч йому біжить Зайчик.

— Зайчику, допоможи мені повернутися додому.

— Не бачив твого дому. Краще в Лисички запитай.

    Покотився Каштанчик дорогою, якою вказав Зайчик. Побачив Лисичку і просить:  

— Лисичко, допоможи мені повернутися додому. Бачив я Зайчика. Він порадив у тебе питати.

    А Лисичка хоч і була хитра, та недогадлива. Тому порадила до Їжака навідатися.   

    Покотився Каштанчик дорогою далі туди, куди Лисичка вказала. А назустріч йому Їжачок.

— Їжачку, покажи мені дорогу додому. Зайчик порадив у Лисички спитати. А Лисичка до тебе направила.

    Якраз Їжачок був дуже догадливим. Одразу здогадався, що Каштанчика треба відвести до Каштана, який ріс на околиці.

    Вдячний Каштанчик запросив Їжачка у гості. Тепер родина Їжака часто відпочиває під Каштаном. Особливо у денну спеку.