У двадцять першому столітті ми спостерігаємо за тим, як стрімко розвиваються технології. Одним із проявів цього розвитку являється мережа інтернет. Там ми шукаємо собі друзів зі всіх куточків світу, граємо ігри, слухаємо музику, розважаємось. Однак, виходячи з такої ситуації виникає питання: «Чи можливо замінити справжнє спілкування, спілкуванням в соціальних мережах?» Якщо задуматись над цим питанням, то стає зрозуміло, що знайти однозначну відповідь буде важко. Його варто розглянути під різними кутами.
Якщо відштовхуватись від досліджень, то згідно з результатами, вербальні засоби спілкування дають змогу засвоїти до тридцяти п’яти відсотків інформації, яку озвучує співрозмовник. Але, спілкуючись у всесвітній павутині ми не можемо прослідкувати за мімікою людини, її очами, побачити справжню усмішку, проаналізувати жестикулювання. Обмін повідомленнями виключає пізнання людини в такий спосіб. Тому, справжнього друга найти навряд чи вдасться.
Дуже цікаво на рахунок дружби висловлюється філософ Джессі Келлерман: «У наші часи дружба — це щось дешеве, таке, що легко замінити. Зайдіть в інтернет і ви зможете знайти хоч тисячу «друзів». З такою думкою важко не погодитись, тому що навіть кілька сотень приятелів з Фейсбука не зможуть замінити хорошого друга. Саме тому, неможливо в соціальних мережах знайти справжніх друзів.
А якщо поглянути під іншим кутом, то мережа інтернет дає нам великі можливості для того, щоб розширити коло свого спілкування, знайти людей зі спільними інтересами. А для сором’язливих та замкнутих у собі людей – це хороший шанс познайомитись з кимось. Яскравим прикладом може послужити герой американського серіалу «Теорія великого вибуху» – Шелдон Купер. З його вуст, в одній із серій прозвучало таке висловлювання: «Я фанат усього, що може замінити живе спілкування». Герой кінострічки має складний характер, який заважає йому зближатись з іншими людьми. На мою думку, саме соціальні мережі здатні дати таким інтровертам бажане спілкування. Хоча, й для звичайних людей таке спілкування може принести користь, особливо коли потрібно почути чиюсь думку чи пораду, поділитись особистими переживаннями (багато хто соромиться з особистими проблемами звертатись до близьких людей, а от з незнайомими людьми значно легше поділитись).
Якщо в житті стається ситуація, про яку ми не хочемо говорити з рідними чи друзями, ми можемо звернутись в анонімну волонтерську службу. Мені також одного разу довелось туди звернутись. Саме так розпочалась моя дружба з дівчиною, на ім’я Анна. Вона відповіла на моє повідомлення, а згодом ми зустрілись віч-на-віч. Тому, я можу сказати, що соцмережі все ж таки можуть бути корисними. Шукати в соціальних мережах друзів, чи ні – особистий вибір кожного з нас. Хоча, на мій погляд, такий спосіб спілкування не замінить справжніх емоцій, яких можна побачити особисто.