Твір на тему: «Я люблю Україну»

Якщо хтось запитає мене "Що таке Батьківщина?" Я відповім - це те місце, де я народився, де живуть мої рідні та друзі. Щоранку, я відкриваю очі та бачу крізь вікно ласкаві промені сонця, гілочки дерев весною, рясно вкриті квітами, літом зеленими листочками, а восени розмальованими жовтими й червоними барвами. А взимку все вкрите білим пухнастим снігом. Це все вона – моя Батьківщина Україна, моя земля.

Її не можна поміняти, тому що вона рідна і єдина. Є багато тих, хто шукає своє щастя у чужому краї. Однак, на мою думку, той хто народився тут, повинен пройти свій шлях до кінця. Саме таким повинен бути справжній українець. Тому що тільки ми здатні змінити майбутнє на краще, зробити все, щоб наші рідні та інші співвітчизники жили в мирі й достатку.

Так, Україна ще досить молода держава, однак уже встигла пройти тернистий шлях, та має складну історію. Тому ми повинні зробити все від нас залежне, щоб поставити її на ноги. У нас є безліч талановитих людей, які масово їдуть туди, де на їхню думку жити краще. Там вони змушені важко працювати та терпіти зневагу. Тому що вони на чужині нікому не потрібні. На мою думку, вони зраджують не тільки своїх предків, країну, а й самих себе.

Україна – це мати, а ми всі її велика родина. Кожний член родини повинен дбати про добробут не тільки свій, а й інших людей. Країна тільки тоді буде мати достаток, коли ми навчимось взаємоповаги й будемо боротись до самого кінця за своє щастя та кращу долю, наперекір численним труднощам, що будуть з’являтись у нас на шляху.

Я відчуваю себе найщасливішою людиною, тому що народився тут. Я маю змогу радіти навколишньому світу, слухати плескіт струмків, насолоджуватись чистим повітрям зелених лісів, милуватись безкрайніми пшеничними полями.

Наша країна – це місце, де живуть найкращі люди на землі. Я тут народився, вперше побачив навколишній світ, і я буду саме тут будувати своє щастя. Для цього я буду старанно вчитись, щоб в майбутньому допомогти моїй неньці Україні.