НАТАЛЯ ЗАБІЛА

ТІК-ТАК

Стоїть собі годинник 

На столику у нас,

Години та хвилини

Відстукує весь час.

Його блискучі стрілки

Не спиняться ніяк,

І завжди чути тільки:

Тік-так, Тік-так, Тік-так.

Пора, пора вставати! 

Минула ніч давно.

Прокиньтеся, малята,

Погляньте у вікно.

Надворі сонце світить,

Цвіте червоний мак. —

Вставайте, любі діти!

Тік-так, Тік-так, Тік-так.

У школі сміх та галас,

Гуляє дітвора.

Набігались, награлись -

Обідати пора.

А може, не пора ще?

Ну, хто подасть нам знак?

Годинник зна найкраще:

Тік-так, Тік-так, Тік-так.

Заходить сонце красне.

Іде нічна пора.

Лягає спати вчасно

Слухняна дітвора.

Сплять люди і тварини,

І тихо й темно так...

Не спить лише годинник:

Тік-так, Тік-так, Тік-так.

ВЕСНА

Ось іде весна ланами, 

Перелогами, лісами.

Де не ступить — з-під землі

Лізуть паростки малі.

Як опустить вниз правицю — 

Зеленіє скрізь травиця.

Як лівицю підведе —

Всюди листя молоде.

На берізку гляне зблизька — 

У сережках вся берізка,

До верби підійде — ба! —

В білих котиках верба.

А як здійме руку вгору 

До блакитного простору —

З кожним помахом руки

Линуть з вирію пташки.

Розквітають в луках квіти, 

Зеленіють в лісі віти.

Все зелене, молоде...

За весною літо йде!