Лічилки

Раз, два, три, чотири,
козі дзвоника вчепили,
коза бігає, кричить,
просить дзвоник ... .

* * *

Їхав лис через ліс,
поламав п’ять коліс,
треба стать погадать,
скільки йому грошей ...

* * *

Покотило, покотило,
по дорозі волочило.
Сонце, місяць і зірки
на кілочку вийдеш ... !

* * *

— Де стоїш?
— На кàмені.
— Що п’єш?
— Квас.
— Ану, злови ... .

* * *

Котилася торба

з високого горба.

А в тій торбі

хліб, паляниця.

Кому доведеться,

той буде жмуриться.

* * *

Тікав заєць через міст

довгі вуха, куций хвіст.

А ти далі не тікай,

рахувати починай:

раз, два, три — вийди ти.

* * *

Раз — метелик, два — жучок,

три — невтомний павучок,

а чотири — бабка спритна,

п'ять — то сонечко привітне,

шість — потішний світлячок,

сім — то джмелик-дивачок,

вісім — бджілка-трудівниця,

дев'ять — мушка-танцівниця,

десять — коник-стрибунець.

Тут лічилочці кінець!

* * *

Я жмурюсь, заплющив очі,

Всі ховайтесь, хто де хоче!

Вмить розбіглась дітвора.

Йти шукать мені пора.

Більш не буду я чекати:

Раз, два, три — іду шукати.