АНДРІЙ МАЛИШКО

ДОЩИК

Вихопивсь дощик поміж заграв¹:

чоботи сині, синя сорочка,

сині мелодії понапинав

з неба широкого аж до лісочка;

синіми стрілами закресав²,

сині листочки дрібно писав —

людям, озерам, лукам за обрій,

ох і смішний же! І добрий-добрий!

І запрозорились водні гущі, 

і посміхнулися темні пущі,

навіть дуби із важкої породи

чухали голови від насолоди. ...

Вихопивсь дощик поміж заграв.

_{1. Заграва — відблиск яскравого світла.} 

_{2. Закресати — тут: почати сліпуче виблискувати.}