Жили собі чоловік і жінка, які мали сина та дочку. Дочка була дуже вродливою.
Ось одного разу Сонце вкрало собі її за жінку. Та й пішов брат шукати дівчину. Довго блукав, долав перешкоди. Та згодом дістався місця, де живе Сонце.
Побачила сестра брата, вибігла до нього і каже: «Ховайся в льох, бо як прийде Сонце, то запече тебе». Брат швиденько сховався.
Коли прийшло Сонце, то роздягнулось, повісило своє вбрання на льосі та й пішло в хату. Сестра, побачивши, де Сонце повісило одяг, швиденько побігла до брата, який мало не вмер від спеки, відлила його водою і запросила в хату. Хлопець привітався. Посиділи, поговорили, а тоді Сонце попросило брата, щоб він пішов за нього на небо хоч на один день. Хлопчина згодився, надів сонячні ризи і пішов на небо. Коли виліз, опинився в тому місці, де Сонце снідає, обідає і вечеряє. Побив миски, порозкидав ложки. Зловив Вітра та Мороза, набив їх за те, що перешкоджали йому в дорозі. А злазячи з неба, поламав драбину. Прийшов до хати, де спало Сонце, скинув ризи і разом із сестрою вони втекли. Коли ж Сонце прокинулось, хотіло швидко вилізти на небо, та ніяк не могло. Поки лагодило драбину, то брат із сестрою були вже далеко. Сонце так розсердилось, що цілий тиждень не показувалося людям.
План
1. Жила собі родина.
2. Сонце вкрало дівчину.
3. Порада сестри.
4. Брат рятує сестру.