ЛЕГЕНДА ПРО ЛЕЛЕКУ

    Колись дуже давно Бог вирішив роздати голоси пташкам. Найкращий голос дістався соловейкові, бо він прилетів до Бога найпершим. Потім прилетіла вивільга, за нею шпак, щиглик та синичка із жайворонком. Їм дісталися дзвінкі та співочі голоси. А птахи, які прилетіли пізніше, отримали голоси, схожі на людську мову.

    Лелека ж прилетів останнім. Він відрізнявся від інших птахів красою та граційністю. Та його великий гострий дзьоб і довгі ноги, схожі на шкіряні чобітки, були крива­во-червоними, а біле пір'я на кінці крил почорніло. Це сталося тому, що лелека рятував із пожежі дітей. Бог сказав йому: «Вибач, але голосу для тебе не залиши­лося».

    Лелека засмутився, що не зможе радувати людей своїм співом. Та Господь заспокоїв його:

— Я доручаю тобі найвідповідальнішу справу. Відтепер ти будеш приносити людям малят, а разом із ними — і щастя в дім!

    Ось чому народ так любить і береже цих чорно­крилих мовчазних птахів. 

План

1. Бог роздав голоси пташкам.

2. Лелека рятував дітей.

3. Будеш приносити дітей.

4. Шана чорнокрилим птахам.

Лелека — чорногуз, бусол, боцюн, бусел, бушель, бузько, гайстер, жабоїд, бузьок.