ЛЕГЕНДА ПРО УКРАЇНУ

    Як тільки Господь наш, Творець, поселив на Землі людей, вони відразу почали просити в Бога для себе зручні та вигідні місця проживання.

    Не квапились тільки українці. Вони були від початку козаками: безпечно мандрували по землі, милувалися красою світу і нікому не заважали. Якось роззирнулись і побачили, що повсюдно снують люди, обживають займані місцини.

    Тоді пішли й вони до Господа. Тихенько стали за порогом і чекали, бо Творець саме тоді був чимось дуже зайнятий.

    А коли Творець оглянувся і побачив чубатих вояків, то здивувався:

— А чого вам треба, хлопці? — спитав протяжно.

— Та землі-матінки хочемо, Боже.

— Буде вам матінка-земля. Ідіть та й осідайте он на тому клаптику між морями, — показав пальцем униз.

— Та там уже іспанці, Боже!

— Ага, то біля них селіться.

— Не можемо, Господи, там французи, а далі німці, ще якихось людей повно.

     Подивився Бог згори й переконався, що все вже роздано. А козаки йому дуже сподобались — і не хотів Творець залишати їх без земель.

— Гаразд, — сказав Господь. — Віддам я вам он той куточок понад Дніпром, що залишив собі на земний рай. Але то незвичайний куточок! Земля там пахне медом, вода — як молоко, а з неба в душу людей ллється пісня. На той куточок будуть зазіхати нечестивці, тому його треба пильнувати та боронити. Як будете направду такими відважними лицарями, як мені видається, то на тій землі станете господарями, а як ні — то рабами нечестивців.

— Згода. Добре, Господи! Буде так, як кажеш. Благослови в дорогу!

    Поблагословив їх Творець і провів до райських воріт. Відтоді орють козаки землю, а зброєю захищають її від усякої нечисті. І назвали свій райський куточок — Україна.

План

1. Прохання людей.

2. Не квапляться козаки.

3. Розмова із Творцем.

4. Куточок понад Дніпром. 

5. Україна козацька.