РІЧКА ЗОЛОТА ЛИПА

    Називалася наша річка Липа. Бо там, де випливає, поміж берегів завжди росли і ростуть старі липи. Уже як зацвітуть вони золотим цвітом, то вода в річці набирається того трунку¹ і несе до самого Дністра.
    Розповідають, що в Бережанах колись жили багаті пани. Людськими руками вони збудували собі замок, який зі всіх сторін омивала річка. Що то за скупе було панство! Але, як кажуть люди, до часу глечик воду носить.
    Розвідали про золото тих панів вороги, напали на замок і стали вимагати викуп. Облогу замку тримали довго, і пани врешті згодилися дати відкупного. Як воно там було, не знаю, але розповідали старі люди, що нападники цілий день те золото рахували і до мішків складали. А мішки склали на віз і з тим від'їхали.
     По дорозі видалося їм, певно, що того мало. Вони вернулися назад, раптово напали на замок і цілком його знищили. Але народ зібрався і дав їм поза вуха. Нападники з тим золотом накивали п'ятами, а люди за ними. Тільки віз із золотом в'їхав на місток через Липу, то полетів каменем у воду. Бо міст був підрізаний. Булькнуло панське добро в річку. Забрала його собі Липа, щоб не віддати нікому. Бо через золото на землі найбільше біди.
      Засвітилася Липа жовтим блиском і понесла з водою… Ще довгі роки то тут, то там знаходили люди в річці золото. З того часу називають річку Золотою Липою.

^{1. Трунок – п'янкий запах.}

План
1. Липи поміж берегів.
2. Замок для панів. 
3. Вороги вимагають викуп.
4. Золото полетіло у воду.
5. Річка Золота Липа.