ЛЕГЕНДА ПРО М'ЯТУ

     Колись русалка сподобала хлопця. Усе-коло нього вертілася, все старалася щось приємне зробити для нього. Було підійде хлопець до лісового струмка, а та русалка про кладку потурбується, звалить дерево від одного дерева до другого. Косить хлопець на луку траву, а тут хмара насувається — русалка ту хмару відведе вбік і втішається спостерігаючи, як радіє парубок. Але ж хлопець не знав, що має таку подругу-помічницю. Бо звідки мав знати, коли та невидима і безмовна.

      Отож прийшла пора і він закохався у звичайну видиму дівчину зі свого рідного села. Зажурилася русалка, дуже їй хотілося бути на місці тієї дівчини. І почала вона просити Лісовика, щоб той зробив її видимою. Той був досвідчений і мудрий, він дуже добре знав людей, знав, що коли двоє кохають одне одного, то третій для них зайвий, хоч би він мав золоту душу і серце. Але ж русалка так уже просила, що він перетворив її на траву м'яту. Той хлопець, звичайно, так ні при що і не здогадався, хоч ця трава пахла йому і на лузі, і біля річки, і з хатньої долівки на зелені свята, і у весільному вінку нареченої.

      Зате згодом, люди гідно оцінили її пахощі, до того ж виявили, що вона допомагає добре при хворобах.

М'ята займає почесне місце в народних піснях та обрядах, зазвичай у фольклорі рослина нерідко згадується поруч із рутою, утворюючи немовби одну – руту-м'яту. М'ята – символ дівочої краси й цноти, оберіг дитини та її здоров'я.