ПРИЙОМ У ЗАПОРОЖЦІ народний переказ

     Запорожці, коли підмовлять, було, до себе на Січ якого хлопця з Гетьманщини¹, то перше пробують, чи годиться бути запорожцем. Ото звелять йому варити кашу:

— Гляди ж, вари так, щоб і не сира була, щоб і не переки­піла, а ми підемо косити. То ти, як уже буде готова, вийди на такий-то курган і клич нас, а ми почуємо та й прийдемо.

    От поберуть коси та й підуть нібито косити, а де там їм хочеться косити! Заберуться в комиш та й лежать. То оце хло­пець, зваривши кашу, вийде на могилу й зачне гукати. А вони чують, але не озиваються. То він гукав, гукав та й давай пла­кати:

— От занесла мене нечиста сила між сії запорожці! Лучче б було дома сидіти при батькові та при матері. А то ще перекипить каша, то прийдуть та битимуть, вражі сини! Ой бідна ж моя головонька! Чого мене понесло між сії запорожці!

     То запорожці, лежачи в траві, вислухають усе та й кажуть:

— Ні, се не наш!

    А далі вернуться до куреня, дадуть тому хлопцеві коня й грошей на дорогу та й скажуть:

— Їдь собі к нечистому! Нам таких не треба!

    А якщо якийсь буде розторопний та догадливий, то, ви­йшовши на могилу, кликне разів зо два:

— Гей, панове-молодці! Ідіть кашу їсти!

    Та як не озиваються, то він:

— Чорт же вас бери, коли мовчите! Буду я і сам їсти.

     Та ще перед відходом ударить на могилі гопака: — Ой тут мені погуляти на просторі! — Та затягнувши на весь степ козаць­ку пісню, і піде собі до куреня, і давай уплітати тую кашу.

    То запорожці, лежачи в траві, і кажуть:

— Оце наш!

    Та, побравши коси, ідуть до куреня.

     А він:

— Де вас до біса носило, панове? Гукав, гукав, аж горло розболілося; та щоб каша не перекипіла, то я почав сам їсти.

    То запорожці поглянуть один на одного та й скажуть йому:

— Ну, чуро², уставай! Годі тобі бути хлопцем. Тепер ти — рівний козак.

    І приймають у товариство.

^{1. Гетьманщина — напівофіційна назва території Лівобережної України, якою в середині XVII ст. управляв гетьман.}

^{2. Чура (джура) — у ХVІ-ХVШ ст. зброєносець у козацької старшини; тут: козак.}

План

1. Завдання – варити кашу. 

2. Не пройшов випробування.

3. Розторопний та догадливий хлопець.

4. Прийом у товариство.