Як жив собі дід та баба, і розвели вони семеро овець. Отак і жили: баба-приказка, а ще собачка Хвінка і коничок-ступачок.
От раз підійшла Меланка, то дід заставив бабу, щоб вона наварила вареників. А сам пішов щедрівників шукати. Іде, коли дивиться — ідуть вовки. А він їм і каже:
— Й ви, дітки, ідіть до мене щедрувати.
То тоді ці вовки пішли за ним і прийшли до хати та й почали щедрувати:
А у діда, а у баби
Семеро овець.
Собачка Хвінка.
Баба-приказка,
Коничок-ступачок.
Винось, діду, вівцю.
Крутивсь, вертівсь дід. Нічого не поробиш, треба нести. Виніс дід вівцю. А вони знову почали співати.
А у діда, а у баби
Семеро овець...
І так далі.
Виніс дід і другу вівцю, тоді вони з'їли і знову почали співати:
А у діда, а у баби
Семеро овець...
І так далі.
Виніс дід і третю вівцю, поїли вони і ту. І почали знову співати:
А у діда, а у баби
Семеро овець...
І так далі.
Виніс дід і четверту вівцю. Поїли вони і цю і знову почали співати:
А у діда, а у баби
Семеро овець...
І так далі.
І так вони співали, поки поїли всіх. Тоді доходить ряд до баби. Не віддав дід баби, а сам узяв добрий кийок і побив вовків.