БДЖОЛИ І ВЕДМІДЬ (байка)

    Дикі бджоли мали гніздо в дуплавому дереві. Довідавшись про нього ведмідь, думаючи про свою силу, приходить до них і каже: «Ви дрібні і слабі створіння! Дайте мені ваш мед, бо інакше дерево виверну, мед з'їм, а вас видушу!».

 — Добре,— кажуть бджоли,— пробуй; як даси нам раду, ми піддамося.
    Ведмедя розгнівала така відвага бджіл, вткнув він голову свою в дерево і висунув язик по мед, але нараз відчув такий біль, що і за свою силу забув, бо бджоли язик, вуха, ніс накололи його страшно своїми жалами, а він, утікаючи, не слухав, як бджоли кликали за ним: «Пам'ятай, що і малі створіння можуть  боронитись!»
    Тут така наука: і малими, но сполученими силами можна багато доброго зробити і від ворогів оборонитись.