У цій категорії ви можете знайти правила з української мови.
ЗВЕРТАННЯ — слово або сполучення слів, що називає особу чи предмет, до яких спрямоване мовлення.
Кожне речення має граматичну основу, що складається з головних членів — підмета й присудка.
СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ складається щонайменше з двох самостійних слів, одне з яких головне, а друге — залежне.
Етикетні формули не забувайте використовувати у мовленні.
Українську мова вважається однією з милозвучних, мелодійних і багатих мов.
Для передавання звуків вимови на письмі використовують фонетичну транскрипцію.
ОРФОГРАМА — це правильне написання за відповідним правилом або за традицією.
При збігові кількох приголосних незручний для вимови звук (т, д, к, л, н) випадає — його не вимовляють і не передають на письмі, спрощуючи в такий спосіб вимову й написання.
Треба чітко вимовляти звуки [і] та [и] після шиплячих [ж], [ч], [ш] і [г], [к], [х] у коренях слів.
Уподібнення приголосних – це заміна приголосних звуків іншими при вимові.
У словнику антонімів протилежні за значенням слова подано парами, до них додано тлумачення.
Ця орфограма допомагає правильно писати слова із сумнівними дзвінкими або глухими приголосними звуками.
Ця орфограма допомагає правильно писати слова з ненаголошеними голосними звуками [е], [и] у коренях слів.
Текст-роздум — зв'язний текст, який характеризується логічно послідовним (доказ чи пояснення чогось) рядом думок, міркувань, висновків із певної теми.