Іменники ІІ (другої) відміни
ІІ ВІДМІНА — іменники чоловічого роду на закінчення –о та нульове, іменники середнього роду на закінчення –о, -е, -я: тато, Денис, вікно, поле, узбіччя.
Іменники ІІ відміни ділимо на три групи.
ГРУПИ ІМЕННИКІВ ІІ ВІДМІНИ
• тверда — кінцевий звук основи твердий, але не шиплячий: Денис, вікно.
• м’яка — кінцевий звук основи м’який: день, узбіччя.
• мішана — кінцевий звук основи шиплячий (на письмі передаємо буквами ж, ч, ш, щ): дощ, плащ.
Групи для іменники з основою на –р визначаємо за іншими правилами.
• Мішана група — з наголошеним суфіксом -яр у назвах людей за професією або діяльністю: школяр, тесляр, каменяр.
• М’яка група — із суфіксами -ар, -ир із рухомим наголосом (крім односкладових слів): перука́р — перукаря́, богати́р — богатиря́.
• Тверда група — з постійно наголошеними суфіксами –ар (–яр), –ир та усі решта на –р: базар, бригадир; мир, жир, снігур.
Виняток: іменник Ігор належить до м'якої групи (відмінюємо, як іменник зять): Ігор, Ігоря, Ігореві (-ю), Ігорем, на Ігореві/Ігорю, Ігорю.
ВІДМІНЮВАННЯ ІМЕННИКІВ ІІ ВІДМІНИ згідно груп.
ТВЕРДА ГРУПА
Чоловічий рід (однина)
|
|
на –о |
нульове |
на -р |
|
Н. в. |
тато |
лев |
базар |
|
Р. в. |
тата |
лева |
базару |
|
Д. в. |
татові (-у) |
левові (-у) |
базару |
|
Зн. в. |
тата |
лева |
базар |
|
Ор. в. |
татом |
левом |
базаром |
|
М. в. |
(на) татові (-і) |
(на) левові (і) |
(на) базарі |
|
Кл. в. |
тато |
леве |
базаре |
Чоловічий рід (множина)
|
|
на –о |
нульовий |
на –р |
|
Н. в. |
тати |
леви |
базари |
|
Р. в. |
татів |
левів |
базарів |
|
Д. в. |
татам |
левам |
базарам |
|
Зн. в. |
татів |
левів |
базари |
|
Ор. в. |
татами |
левами |
базарами |
|
М. в. |
(на) татах |
(на) левах |
(на) базарах |
|
Кл. в. |
тати |
леви |
базари |
Середній рід (однина)
|
|
на о- |
на е- |
на –я |
|
|
Однина |
Однина |
Однина |
|
Н. в. |
коло |
поле |
узбіччя |
|
Р. в. |
кола |
поля |
узбіччя |
|
Д. в. |
колу |
полю |
узбіччю |
|
Зн. в. |
кола |
поле |
узбіччя |
|
Ор. в. |
колом |
полем |
узбіччям |
|
М. в. |
(у) колі |
(на) полі |
(на) узбіччі |
|
Кл. в. |
коло |
поле |
узбіччя |
Середній рід (множина)
|
|
на о- |
на е- |
на –я |
|
|
Множина |
Множина |
Множина |
|
Н. в. |
кола |
поля |
узбіччя |
|
Р. в. |
кіл |
полів |
узбіч |
|
Д. в. |
колам |
полям |
узбіччям |
|
Зн. в. |
кола |
поля |
узбіччя |
|
Ор. в. |
колами |
полями |
узбіччями |
|
М. в. |
(в) колах |
(на) полях |
(на) узбіччях |
|
Кл. в. |
кола |
поля |
узбіччя |
М’ЯКА ГРУПА
|
|
Чоловічий рід |
Середній рід |
||
|
|
Однина |
Множина |
Однина |
Множина |
|
Н. в. |
зять |
зяті |
море |
моря |
|
Р. в. |
зятя |
зятів |
моря |
морів |
|
Д. в. |
зятеві (-ю) |
зятям |
морю |
морям |
|
Зн. в. |
зятя |
зятів |
море |
моря |
|
Ор. в. |
зятем |
зятями |
морем |
морями |
|
М. в. |
(на) затеві (-ю) (-і) |
(на) зятях |
(на) морі |
(на) морях |
|
Кл. в. |
зятю |
зяті |
море |
моря |
МІШАНА ГРУПА
|
|
Чоловічий рід |
Середній рід |
||
|
|
Однина |
Множина |
Однина |
Множина |
|
Н. в. |
плащ |
плащі |
днище |
днищі |
|
Р. в. |
плаща |
плащів |
днища |
днищ |
|
Д. в. |
плащеві (-у) |
плащам |
днищу |
днищам |
|
Зн. в. |
плащ |
плащі |
днище |
днища |
|
Ор. в. |
плащем |
плащами |
днищем |
днищами |
|
М. в. |
(на) плащеві (-у)(-і) |
(на) плащах |
(на) днищі |
(на) днищах |
|
Кл. в. |
плаще |
плащі |
днище |
днища |
ІМЕННИКИ ЧОЛОВІЧОГО РОДУ В РОДОВОМУ ВІДМІНКУ ОДНИНИ залежно від їхнього значення мають закінчення –а(–я) або –у(–ю).
Закінчення –А(–Я)
• Назви людей, тварин та чітко окреслених предметів (окрім будівель): хлопця, дідуся, Євгена, Вітра, агронома, тата; бика, слона; дуба, автобуса.
• Більшість наукових термінів: радіуса, квадрата, відмінка, діаметра.
• Назви населених пунктів: Львова, Лондона, Нью-Йорка (місто), Алжира (місто), Бердянська, Луцька, Трускавця, Вишгорода, Мелітополя, Житомира, Богуслава, Києва, Батурина, Гадяча, Галича.
• Назви безсуфіксних населених пунктів можуть мати варіативне закінчення –а(–я)/ –у(–ю): і Амстердама, і Амстердаму; і Лондона, і Лондону; і Парижа, і Парижу.
• Інші географічні назви з наголошеним закінченням: Дніпра́, Збруча́.
• Назви мір довжини, ваги, днів тижня, місяців, грошових знаків: метра, грама, дня, вівторка, січня, долара.
Закінчення –У(–Ю)
• Назви нечітко окреслених предметів, дій, процесів, абстрактних понять, ігор, танців, хвороб, явищ природи, сукупностей, речовин, рідин: ходу, викупу, футболу, болю, грипу, вітру, оркестру, світу, кисню, чаю, вальсу.
АЛЕ: гопака.
• Літературознавчі поняття, а також терміни на позначення процесів: жанру, епосу, синтезу, імпульсу.
• Якщо назва населеного пункту складена, останнє слово має закінчення –у(–ю): м. Кривого Рогу, с. Зеленого Гаю.
• Назви безсуфіксних населених пунктів можуть мати варіативне закінчення –а(–я)/ –у(–ю): і Амстердама, і Амстердаму; і Лондона, і Лондону; і Парижа, і Парижу.
• Назви країн, областей, штатів: Пакистану, Китаю, Нью-Йорку (штат), Алжиру (країна).
• Інші географічні назви з наголосом на основі: Кри́му, Тибе́ту.
• Назви установ, організацій, будівель, приміщень та їхніх частин: ліцею, заводу, офісу, будинку, даху, поверху.