Сім відмінків іменників

Щоб узгодити іменники їх з іншими словами в реченні, іменники змінюємо за відмінками.

Є сім відмінків (називний, родовий, давальний, знахідний, орудний, місцевий, кличний). 

Скорочено	Питання	Приклади
Н. в.	хто? що?	орел, парта
Р. в.	(нема) кого? чого?	орла, парти
Д. в.	(даю) кому? чому?	орлові (-у), парті
Зн. в.	(бачу) кого? що?	орла, парту
Ор. в.	(орудую) ким? чим?	орлом, партою
М. в.	на кому? на чому?	на орлові (-і), на парті
Кл. в.	—	орле, парто

Початкова форма іменника — називний відмінок однини.

Прямий відмінок — називний відмінок, адже іменник у формі називного відмінка,  називає предмет прямо.

Непрямий відмінок — будь-який відмінок, крім називного.

 

 

ВЖИВАННЯ ПРИЙМЕННИКІВ З ІМЕННИКАМИ

• У формі називного й кличного відмінків іменники вживаємо без при­йменників (подруга, земля, дідусь, подруго, земле, дідусю).

• Зазвичай у формі давального відмінка іменники вживаємо без прийменників (подрузі, землі, дідусеві/дідусю).

• У формі місцевого відмінка іменники вживаємо завжди з прийменниками (на подрузі, на землі, при дідусеві/дідусі).

• У решті відмінків іменники вживаємо як із прийменниками, так і без ник:

стою (біля чого?) біля магазину, не знайшов (чого?) магазину — Р. в.;

побачив (кого?) зайця, дивився (на кого?) на зайця — Зн. в.   

розмовляю (з ким?) з другом, пишаюся (ким?) другом — Ор. в.