Число іменників (однина, множина, тільки однина, тільки множина)

Більшість іменників можна вживати як в однині, так і в множині:

парта (одн.) — парти (мн.),

слово (одн.) — слова́ (мн.),

сніжинка (одн.) — сніжинки (мн.).

 

 

Іменники, що мають форму тільки однини:

• речовини, рідини: (свіжий) кефір, (вчорашнє) молоко, (м’яке) олово, (рослинне) масло;

• почуття: (велика) радість, (невимовне) щастя, (велика) вірність;

• збірні поняття: (дорога) рідня, (дрібне) насіння, (опале) листя, (чорне) волосся;

Збірні іменники — іменники, що позначають сукупність однакових чи подібних пред­метів і сприймаються як одне ціле: молодь, сту­дентство, листя.

• з-поміж власних назв є такі, що мають форму тільки однини: Дніпро, Чернігів, Тарас Шевченко.

 

 

Іменники, що мають форму тільки множини:

• сукупності людей і предметів: (рідні) діти, гроші, меблі;

• розваги, свята, ігри, часові поняття: (наші) іменини, канікули, шахи;

• абстрактні поняття на –ощ(і): (великі) заздрощі, ревнощі, пахощі;

• предмети парної або симетричної будови: (гострі) ножиці, ковзани, лапки;

• з-поміж власних назв також є такі, що мають форму тільки множини: Чернівці, Карпати, Карлові Вари.